ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
23 червня 2015 року Справа № 913/146/15
Провадження №5/913/146/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 35748 грн. 92 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання Гуленко К.С
У засіданні брали участь:
від позивача - Бочаров Д.М., представник за довіреністю від 04.11.2014 № 8416-К-О;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 04.05.2014 № б/н в сумі 35748 грн. 92 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 20000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 9784 грн. 44 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 5964 грн. 48 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує умови договору № б/н від 04.05.2014 в частині повернення кредиту в сумі 20000 грн. 00 коп., сплати процентів за користування кредитом в сумі 9784 грн. 44 коп. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 5964 грн. 48 коп.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримав у повному обсязі, посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.
Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням відповідача, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.
Відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 N 28, на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідачем 04.05.2014 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку в установі публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (позивача).
Згідно умов вказаної заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 04.05.2014 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до умов спірного договору, відповідачу було відкрито в ПАТ «Приватбанк» поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Розділом 3.2.2 зазначених умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".
Послугу "Гарантований платіж" банк надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі-послуга). Послуга надається банком у вигляді виконання заявок на договірне списання коштів (далі-"гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає позивачу зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається позивачем як за рахунок власних коштів платника так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п.3.1.1.73 Умов).
Відповідно до п.3.2.2.1. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.
Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є; номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п.3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках та довідці про перелік здійснених платежів.
Після отримання ПАТ КБ «Приватбанк» за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п.1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ "Приватбанк'' розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).
Відповідно до п.3.2.2.2. Умов, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30 червня 2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01 липня 2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.
Після укладання договору відповідач активно почав користуватись послугою "Гарантований платіж", який надавався ПАТ КБ «Приватбанк» для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, що підтверджується, виписками по рахунках та розрахунком заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, cвої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача.
Відповідач, в свою чергу, прострочив заборгованість по рахунку з 16.06.2014 і не погасив, тобто порушив умови договору.
Відповідно до п.3.2.2.2 Умов, у разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.7.5. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Отже, загальна заборгованість за послугою "Гарантований платіж" склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено в розрахунку заборгованості та виписками по рахунках і станом на 10.04.2015 заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «Приватбанк» становить 35748 грн. 92 і складається з наступного:
20000 грн. 00 коп. - заборгованість за кредитом;
9784 грн. 44 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
5964 грн. 48 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відповідача.
Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (п. 3.2.2.10.7 Умов).
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію про наявність заборгованості №40505LGG3S0AZ від 14.01.2015 з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання (а.с.49), яка на даний час відповідачем не виконана.
Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 35748 грн. 92 коп., яка до цього часу залишається непогашеною.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази суд прийшов до наступного.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.
Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.
Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Отже, позовні вимоги відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.
У відповідності з ч.2. ст.639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовили, укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 20000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 9784 грн. 44 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 5964 грн. 78 коп. пені, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦКУ).
За приписами п.3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Позивач нарахував суму пені, з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, та в порядку ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, суд, перевіривши розрахунок пені, нарахованої позивачем, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому нарахована сума підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитом в сумі 20000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9784 грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 5964 грн. 48 коп.
Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 35748 грн. 92 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код за ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитом в сумі 20000 грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 9784 грн. 44 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 5964 грн. 48 коп. витрати по сплаті судового збору у сумі 1827 грн. 00 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 23.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано - 24.06.2015.
СуддяС.В.Вінніков