Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" березня 2015 р.Справа № 922/3630/14
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Шарко Л.В.
судді: Пономаренко Т.О. , Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Воронько В.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод", м. Чугуїв 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний Концерн "Укроборонпром", м. Київ
до 1) ТОВ "Завод "Евєркон", м. Чугуїв 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
про визнання недійсним додаткової угоди та усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників:
позивача - Макаренко, довіреність від 10.10.14 р.
першого відповідача - Кулабухов О.В., довіреність від 12.01.15 р.
другого відповідача - Зучек Є.Н., довіреність № 131 від 07.11.14 р.
3-ї особи (Державний концерн "Укроборонпром") - не з'явився.
ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, та з урахуванням змін та уточнень до позову просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 16.10.2014р. до договору оренди №4921-Н від 01.06.2011 року та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" (мікрорайон "Авіатор", 154-Б, м. Чугуїв, Харківська область, Україна, 63501, ІКЮО 33556688) з нежитлових приміщень - кім. №№ 14,15,19, 24, 27 на першому поверсі 2-х поверхової виробничої будівлі цеху № 2 (інв. №7, літ. "Г"), площею 416,7 кв. м., розташованих за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, мікрорайон "Авіатор", 162.
18.03.15р. представник 3-ї особи надав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що Додаткова угода № 2 від 16.10.2014 підлягає визнанню недійсною, оскільки Фонд державного майна України та його регіональні відділення не наділені повноваженнями передання в оренду окремого нерухомого майна державних підприємств-учасників Концерну. Правовідносини в сфері оренди державного майна регулюються нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до частини 8 статті 1 якого, відносини оренди рухомого та нерухомого майна державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну «Укроборонпром», регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (надалі - Закон). Закон набрав чинності 30.10.2012. Частиною 3 статті 3 Закону встановлено, що передача в оренду нерухомого майна, загальна площа якого перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, здійснюється безпосередньо підприємствами оборонно- промислового комплексу за погодженням з Державним концерном «Укроборонпром», крім випадків передачі в оренду цілісних майнових комплексів підприємств оборонно-промислового комплексу, щодо яких орендодавцем є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. Як вбачається зі змісту наведеної норми та з обставин даної справи, повноваженнями щодо передання в оренду окремих нежитлових приміщень (що не становлять цілісний майновий комплекс), які знаходяться на балансі державного підприємства-учасника Концерну, наділене таке підприємство за погодженням із Концерном.
3-тя особа звертає увагу та те, що протягом дії Договору змінилась особа, що має повноваження передавати в оренду окреме нерухоме майно ДП «ЧАРЗ», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області таке право втратило. Як передбачено частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, укладення оспорюваного правочину свідчить про порушення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області положень статті 19 Конституції України та наведених вище частини 3 статті 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» і частини 8 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Також, 3-я особа зазначила, що Додаткова угода № 2 від 16.10.2014 була укладена після припинення Договору. Як вбачається з наявних у Концерну документів, що стосуються справи, ДП«ЧАРЗ» направило на адресу ТОВ «Завод «Евєркон» лист вих. №519 від 23.04.2014 із повідомленням, що після закінчення строку дії Договору ДП «ЧАРЗ» використовуватиме майно для власних потреб, а тому підприємство просило орендаря вчасно звільнити займані приміщення. Проте, так і не звільнивши приміщень ДП «ЧАРЗ», правові підстави користування якими у ТОВ «Завод «Евєркон» припинились, 17.10.2014 останнє повідомило ДП«ЧАРЗ» листом від 17.10.2014 вих. №905, що на підставі додаткової угоди № 2 від 16.10.2014 строк дії Договору продовжено до 01.04.2015. Тобто, додаткова угода № 2 від 16.10.2014 про продовження дії Договору була укладена по спливу майже півроку від дня припинення Договору. Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Частиною 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Тобто, зміна умов договору можлива лише протягом строку його дії, а правовідносини за Договором припинились 01.05.2014 та не могли бути продовжені 16.10.2014. Згідно з частиною 1 та частиною 3 статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зокрема, у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди; у разі припинення договору оренди за обставин, зазначених у частині першій цієї статті, орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству. Правові підстави визнання додаткової угоди № 2 від 16.10.2014 недійсною. Як встановлено статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3-тя особа вказує, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області не мало права передавати в оренду окреме нерухоме майно підприємства-учасника Концерну. Тобто додаткова угода № 2 від 16.10.2014 є правочином, який було вчинено Регіональним відділенням Фонду державного майна України без необхідного обсягу цивільної дієздатності, а тому він підлягає визнанню недійсним. Окрім того, частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до абзацу 4 пункту 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.
3-тя особа звертає увагу на те, що на момент укладення додаткової угоди № 2 від 16.10.2014 Договір припинив свою дію, а у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області не було повноважень на укладення названої угоди.
Зважаючи на вказане 3-тя особа зауважила, що додаткова угода № 2 від 16.10.2014 підлягає визнанню недійсною із підстав її суперечності частині 1 та частині 2 статті 203 Цивільного кодексу України, адже: оспорюваний правочин вчинено особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; оспорюваний правочин суперечить, зокрема, частині 2 статті 19 Конституції України, частині 1 статті 631 Цивільного кодексу України, частині З статті 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», частині 8 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частині 2 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Стосовно повідомлення ТОВ «Завод «Евєркон» про намір використовувати орендоване майно для власних потреб і небажання продовження строку дії Договору. Крім того, 3-тя особа звернула увагу, ухвали Суду від 05.03.2015, за клопотанням Відповідача 2 ДК «Укроборонпром» зобов'язано надати пояснення та документи стосовно повідомлення ТОВ «Завод «Евєркон» про намір використовувати орендоване майно для власних потреб і небажання продовження строку дії названого Договору. Проте, Концерн вважає зазначене клопотання Відповідача 2 необгрунтованим, адже, всупереч статті 38 Господарського процесуального кодексу України, не вказано, які обставини мав би підтвердити витребуваний доказ. Більше того, Концерн вважає, що факт наявності чи відсутності повідомлення ТОВ «Завод «Евєркон» немає значення для вирішення даної справи. Як зазначалося вище, ДП «ЧАРЗ» направляло на адресу ТОВ «Завод «Евєркон» лист вих. №519 від 23.04.2014, у якому повідомляло, що після закінчення строку дії Договору ДП «ЧАРЗ» використовуватиме майно для власних потреб, а тому підприємство проти продовження строку дії Договору. Тобто, ТОВ «Завод «Евєркон» був повідомлений про наміри балансоутримувача орендованого майна. Концерн не використовує орендованого майна. Орендоване майно належить ДП «ЧАРЗ» на праві господарського відання. Відсутність повідомлення ТОВ «Завод «Евєркон» з боку Концерну про небажання продовжувати строк дії Договору ніяким чином не вповноважує Регіональне відділення Фонду державного майна України укладати договори оренди окремого нерухомого майна підприємства-учасника Концерну, адже це прямо суперечить наведеним вище нормам законодавства.
3- тя особа в письмових поясненнях зазначила, що відсутність зазначеного повідомлення не уможливлює продовження дії договору, який припинився майже півроку тому. Ані статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (яку, вочевидь, відповідачі мають намір використовувати в якості обґрунтування своєї позиції), ані будь-якими іншими нормами цього Закону не передбачено жодних наслідків порушення строку, встановленого частиною 3 статті 17 Закону для повідомлення орендаря про намір використовувати майно для потреб власника. В той же час, необхідність майна для потреб власника унеможливлює укладення нового договору оренди. Беручи до уваги викладене вище, Концерн вважає, що документи стосовно повідомлення ТОВ «Завод «Евєркон» про намір використовувати орендоване майно для власних потреб і небажання продовження дії названого договору оренди не мають значення для даної справи та, отже, не є належними доказами.
Концерн в своїх поясненнях, проаналізувавши наявні в нього документи щодо спірних правовідносин, висловлює думку, що Позивачем надано Суду достатню кількість належних та допустимих доказів, які свідчать про необхідність визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 16.10.2014 до договору оренди № 4921-Н від 01.06.2011. Тому, керуючись, зокрема, статтями 22 та 27 Господарського процесуального кодексу України, Державний концерн «Укроборонпром» просить Суд задовольнити позовні вимоги Державного підприємства «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» в даній справі у повному обсязі.
Представник другого відповідача в судовому засідання 19.03.15р. оголосив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання часу ознайомитись з поясненнями 3-ї особи.
Представник позивача в судовому засіданні 19.03.15р. не заперечував проти усного клопотання представника другого відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.03.15р. не заперечував проти усного клопотання представника другого відповідача про відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши клопотання другого відповідача про відкладення розгляду справи вважає його таким, що обгрунтоване, тому задовольняє його.
Представник 3-ї особи в судове засідання 19.03.15р. не з'явився.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників третьої особи, враховуючи принцип змагальності сторін та те, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також неподання учасниками судового процесу всіх витребуваних судом документів, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи на інший день.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Усне клопотання представника другого відповідача про відкладення розгляду справи - задовольнити.
2. Розгляд справи відкласти на "23" березня 2015 р. о 09:45.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, площа Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, кабінет № 115.
4. Попередити сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
5. Про неможливість прибуття представників сторін в судове засідання обов'язково письмово повідомити суд.
Головуючий суддя Суддя Суддя Л.В. Шарко Т.О. Пономаренко Г.І. Сальнікова