16.06.2015 Справа № 920/657/15
за позовом: Комунального підприємства «Конотопське трамвайне управління», м. Конотоп Сумської області,
до відповідача: Комунального підприємства «Чисте місто», м. Ромни Сумської області
про стягнення 11 162 грн. 68 коп.
СУДДЯ ДЖЕПА Ю.А.
За участю представників сторін:
від позивача: Щербань С. О. (довіреність б/н від 15.06.15р.); Дубовик С. В. (довіреність б/н від 15.06.15р.);
від відповідача: не прибув
При секретарі судового засідання Лєпкова О. О.
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 11 162 грн. 68 коп. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представники позивача в судовому засіданні просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В дане судове засідання відповідач не прибув, правом подати додаткові заперечення проти вимог позивача, контррозрахунок або докази сплати суми заборгованості відповідач не скористався, повноважного представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив:
08.06.2014 року о 13 годині в м. Конотоп по вул. Леніна Геворкян Гарік Гегамович, керуючи автомобілем RENAULT, державний номер ВМ 8542 АО, власником якого є Комунальне підприємство «Чисте місто», м. Ромни, не був уважним і в результаті чого здійснив наїзд на перешкоду у вигляді повітряного кабелю лінії електромережі трамвая, який знаходився над проїжджою частиною та по вул. Вирівська здійснив наїзд на перешкоду у вигляді повітряного кабелю обірвавши його і зник з місця пригоди.
Внаслідок вказаної ДТП 08.06.2014 року на місці події був складений акт огляду технічного стану конкретної мережі на перетині вул. Леніна, яким встановлено факт пошкодження контактного кабелю та його непридатність до подальшої експлуатації.
В результаті ДТП позивачу було завдано істотних збитків, а саме - 11162,68 грн., які розраховані економічним відділом Конотопського трамвайного управління та зафіксовані у розрахунку збитків та довідці про завдані збитки від 10.06.2014 року.
Основні види витрат складає вартість пошкодженого кабелю та витрати від простою дев'яти трамваїв протягом чотирьох годин.
Постановами Роменського міськрайонного суду від 10.07.2014 року по справам № 585/2437/14-п та № 585/2436/14-п Геворкяна Г. Г. визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 КпАП України та притягнено до адміністративної відповідальності.
Частинами 3, 4 статті 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок суду в кримінальному проваджені або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, в якій зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідний правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992 р. передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійно, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.
Позивач зазначає, що на час скоєння ДТП Геворкян Гарік Гегамович перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Чисте місто».
Матеріалами справи підтверджується, що дійсно, на час скоєння ДТП Геворкян Г. Г. перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Чисте місто». Дане підтверджується постановою Роменського районного суду від 10.07.2014 року по справі № 585/2437/14-п.
17.09.2014 року відповідачу була направлена претензія з вимогою добровільно відшкодувати завдані збитки, проте листом від 19.09.2014 року відповідач відмовився задовольнити претензію.
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України передбачає, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається: вартість втраченого , пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі неналежного виконання зобов'язання другою стороною.
Також статтею 226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11162 грн. 68 коп.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-86 ГПК України, господарський суд
1. Стягнути з Комунального підприємства «Чисте місто» (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Луценка, 19, код 37431005) на користь Комунального підприємства «Конотопське трамвайне управління» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 120, код 03328557) 11 162 грн. 68 коп. збитків, 1 827 грн. 00 коп. відшкодування витрат зі сплати судового збору.
2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.06.2015 року.
Суддя Ю.А. Джепа