16.06.2015 Справа № 920/251/15
За позовом: Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави, м. Суми
до відповідачів: 1) Шосткинської міської ради, м. Шостка Сумської області
2) КП торгівлі «Корал-1», м. Шостка Сумської області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
Суддя В.Л.Котельницька
Представники сторін:
від позивача - А.Ю.Кошлякова
від 1-го відповідача - не прибув
від 2-го відповідача - не прибув
За участю секретаря судового засідання - Ю.О.Зері
Суть спору: прокурор подав позовну заяву, в якій просить суд скасувати рішення 18 сесії Шосткинської міської ради 6 скликання від 29.08.2013 у частині надання дозволу КПТ «Корал-1» на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29 кв. м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марта в м. Шостці; визнати недійсним договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності № 46 від 16.09.2013 року, укладений між Шосткинською міською радою та КПТ «Корал-1»; зобов'язати КПТ «Корал-1» повернути територіальній громаді м. Шостка земельну ділянку площею 29 кв. м. під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 на вул. Марата в м. Шостці, що існував до надання її у користування. Прокурор також просить суд стягнути з відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом справи.
Перший відповідач подав відзив на позовну заяву, вимоги прокурора вважає безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Другий відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву також не визнає вимог прокурора та зазначає, що прокурор взагалі не мав підстав для звернення даним позовом до суду за захистом загальнодержавних інтересів, а спірний договір не суперечить вимогам діючого земельного законодавства.
Шосткинською міжрайонною прокуратурою були подані до суду письмові пояснення № 109/786вих15 від 27.04.2015, у яких прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог.
Від першого відповідача до суду надійшло клопотання № 01-28/1601 від 15.06.2015 про розгляд справи без участі його представника в судовому засіданні.
Представник другого відповідача в судове засідання не прибув.
Суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
29.08.2013 Шосткинською міською радою було прийнято рішення «Про надання дозволів на укладання договорів встановлення особистих строкових сервітутів щодо земельних ділянок». Зазначеним рішення було надано дозвіл КПТ «Корал-1» на укладання договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки площею 29,0 кв.м під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку № 19 по вул. Марата терміном на три роки (з моменту укладання договору) для торгівлі продуктами харчування.
16.09.2013 між відповідачами у справі був укладений договір № 46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 1.2 договору об'єктом особистого строкового сервітуту є територія (об'єкт благоустрою) в районі будинку № 19 по вул. Марата у м. Шостка площею 29,0 кв.м, розташування та межі якої визначено в додатку до цього договору.
Пункт 1.4 договору № 46 від 16.09.2013 встановлює, що цей договір не є договором оренди земельної ділянки чи будь-яким іншим договором.
Однак, прокурор, вважаючи, що фактично між відповідачами мають місце правовідносини щодо оренди земельної ділянки, а отже, вбачаються ознаки удаваного правочину, звернувся до суду з позовом в інтересах держави та оскаржив в судовому порядку рішення Шосткинської міської ради від 29.08.2013 «Про надання дозволів на укладання договорів встановлення особистих строкових сервітутів щодо земельних ділянок» та укладений на підставі нього договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 16.09.2013.
Проте суд з такою позицією прокурора погодитись не може з огляду на наступне.
В позові Прокурор зазначає, правовідносини між відповідачами мають характер правовідносин щодо оренди земельної ділянки, а не сервітуту земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Шосткинська міська рада встановила для КПТ «Корал-1» земельний сервітут, об'єктом якого є земельна ділянка площею 29 кв.м. Право земельного сервітуту установлено згідно договору №46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 16.09.201З року. Земельна ділянка, що є об'єктом земельного сервітуту межує з земельною ділянкою, якою користується КПТ «Корал-1» на підставі договору оренди землі від 15.06.2010 (що не заперечувалось прокурором в ході судового розгляду).
Згідно пункту 3 договору оренди землі від 15.06.2010 на земельній ділянці знаходиться капітальна споруда (торгівельний кіоск) та об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка була передана в оренду разом з капітальною спорудою та іншими об'єктами інфраструктури (п.4 договору) оренди землі. Строк дії договору оренди до 14.04.2020 (п.8 договору оренди землі).
З пояснень другого відповідача вбачається, що другий відповідач мав потребу використовувати земельну ділянку, яка є суміжною з орендованою земельною ділянкою. Використання чужої земельної ділянки йому необхідно для розміщення тимчасової споруди, оскільки на орендованій земельній ділянці відсутня можливість розміщення тимчасової споруди. Отже потреба в користуванні чужою земельною ділянкою обумовлена необхідністю усунути недоліки своєї ділянки (орендованої земельної ділянки), що зумовлені її місцем розташування.
Згідно ст. 99 Земельного кодексу України, перелік видів земельних сервітутів не обмежений. Законом не забороняється використання сервітуту для встановлення тимчасової споруди. Зокрема це підтверджується змінами, що були внесені до Земельного кодексу України згідно із Законом України від 12.02.2015 N 191-VIII. Законодавець окремо у п. «в» ст. 99 ЗК України зазначив такий вид земельного сервітуту, як право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм).
Отже, правовідносини між КПТ «Корал-1» та Шосткинською міською радою, які виникли на підставі договору №46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 16.09.2013 є правовідносинами з встановлення земельного сервітуту, а не оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.2 ст. 100 Земельного кодексу України земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки.
Згідно із ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Шосткинська міська рада, розглянувши звернення другого відповідача про надання земельного сервітуту, та керуючись вищезазначеними нормами законодавства, надала другому відповідачу право земельного сервітуту на земельну ділянку ( згідно договору №46 від 16.09.2013) як суміжному землекористувачу.
Окремо, щодо вимоги прокурора про скасування рішення Шосткинської міської ради від 29.08.2013 «Про надання дозволів на укладання договорів встановлення особистих строкових сервітутів щодо земельних ділянок», суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повноваження щодо прийняття Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності надано центральному органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
21.10.2011 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України, «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.11 №244 на підставі рішення XII сесії VI скликання Шосткінської міської ради від 20.11.2012, Шосткинська міська рада затвердила Порядок розміщення тимчасових споруд в м. Шостка та затвердила форму Типового договору встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності.
Рішення XII сесії VI скликання Шосткінської міської ради від 20.11.2012 на даний час є діючим.
Відповідно до п. 1.5. та розділу 2 зазначеного Порядку для розміщення тимчасової споруди необхідно отримати паспорт її прив'язки та укласти договір особистого сервітуту для встановлення тимчасової споруди.
На виконання Порядку розміщення тимчасових споруд в м. Шостка, КПТ «Корал-1» отримав паспорт прив'язки тимчасової споруди та уклав договір особистого сервітуту для встановлення тимчасових споруд. Укладенню договору особистого сервітуту передувало рішення 18 сесії Шосткінської міської ради 6 скликання від 29.08.2013.
Отже, Шосткинська міська рада прийняла рішення про укладення договору земельного сервітуту в межах повноважень, що передбачені діючим законодавством.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать повноваження щодо розпорядження землями територіальних громад.
Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю: у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, суд робить висновок, що рішення 18 сесії Шосткінської міської ради 6 скликання від 29.08.2013 та договір встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності №46 від 16.09.2013 відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки рішення прийняте, а договір укладений в порядку та у спосіб, що передбачені діючим законодавством у відповідності до норм матеріального права.
За таких обставин суд робить висновок про безпідставність та необґрунтованість вимог прокурора, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні заявлених ним вимог щодо скасування рішення Шосткинської міської ради «Про надання дозволів на укладання договорів встановлення особистих строкових сервітутів щодо земельних ділянок» від 29.08.2013, а також визнання недійсним договору № 46 встановлення особистого строкового сервітуту щодо земельної ділянки під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, укладеного між відповідачами у справі 16.09.2013 на підставі вищевказаного рішення.
Із вищезазначених підстав суд також робить висновок про необґрунтованість вимоги прокурора щодо повернення територіальній громаді м. Шостка земельної ділянки площею 29 кв.м, наданої під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності в районі будинку №19 по вулиці Марата в м. Шостці.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові - відмовити.
Повне рішення складено 22.06.2015.
Суддя В.Л.Котельницька