"15" червня 2015 р.
Справа № 916/1760/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 9 575,64 грн., -
СУТЬ СПОРУ: 27.04.2015р. позивач, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 9 575,64 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.15р. порушено провадження у справі №916/1760/15 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні 03.06.2015р. представником відповідача було надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі.
15.06.2015 року після повернення з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 85 ГПК України судом було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив.
31.12.2013р. між ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” (Виконавець) та ПАТ “ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ” (Замовник) було укладено договір №13-15/75-У, відповідно до умов якого Замовник зобов'язався передати (поставити) Виконавцю Вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця пов'язані із збагаченням Вугілля та прийняти Концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення Вугілля Концентрат Замовнику, в строки та на умовах обумовлених дійсним договором та/або Специфікаціями.
На виконання умов Договору була укладена специфікація від 30.09.2014 року згідно пункту 1 якої, Замовник поставляє Виконавцю Вугілля, яке підлягає збагаченню у кількості, що складає 137 800,00 тон.
Пунктом 4 Специфікації передбачено, що Виконавець зобов'язується прийняти вугілля, обумовлене в п. 1 Специфікації, та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення Вугілля Концентрат Замовнику, а саме, згідно таблиці №2 - ДП “МТП Южний”.
Згідно пункту 5 Специфікації, поставка Концентрату здійснюється на умовах “DDP місце призначення”, залізнична станція Берегова (для ДП “МТП Южний”) Одеської залізниці (код станції 400606), в редакції “ІНКОТЕРМС-2000”.
12.10.2014р. ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” відправило за залізничною накладною №52956190 зі станції Добропілля Донецької залізниці вугілля у кількості 69 000 кг. у вагоні №53573465 на станцію Берегова Одеської залізниці, одержувачем якого є ДП „МТП Южний”.
Після перевірки маси вантажу на попутній станції Ніжньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №53573465 була виявлена недостача вантажу, про що було складено комерційний акт РА №004835/506/63 від 15.10.2014р.
Відповідно до комерційного акту РА №004835/506/63 від 15.10.2014р. обумовлено, що було здійснено комісійну перевірку вагона №53573465 з вантажем - вугілля кам'яне на справних 150 тонних електронно-тензометричних вагах, станції Ніжньодніпровськ-Вузол які пройшли держперевірку 17.10.2013р., внаслідок чого виявилося вага брутто - 85700 кг, тара - 22100 кг, нетто - 63600 кг, що менше вантажного документу на 5400 кі Навантаження вугілля у вагоні вище бортів на 10.см, марковано поздовжніми борознами. Над 1-люками по руху потягу є поглиблення довжиною 4,5 м, по ширині вагону, глибиною 0,5 м, над ' люком - поглиблення довжиною 1,5 м, по ширині вагону, глибиною 0,5 м, Маркування в місцях по глиблення порушене. Вагон в технічному відношенні справний. Люки з обох боків щільно зачинені течі вантажу не було. Вагон №53573465 був відчеплений та відправлений на станцію призначення з< досильною накладною №45303898 від 16.10.2014.
Згідно довідки ПАТ „ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, вартість вугілля відвантаженого в вагон №53573465 по накладній №52956190, складає 1 тонна вугільної продукції - 953,75грн. з урахуванням ПДВ.
Також, 22.10.2014р. ПАТ “ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ” відправило за залізничною накладною №53185427 зі станції Добропілля Донецької залізниці вугілля у кількості 69 000 кг. у вагоні №53500716 на станцію Берегова Одеської залізниці, одержувачем якого є ДП „МТП Южний”.
Після перевірки маси вантажу на попутній станції Ніжньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці у вагоні №53500716 була виявлена недостача вантажу, про що було складено комерційний акт РА №004853/522/64 від 26.10.2014р.
Відповідно до комерційного акту РА №004853/522/64 при контрольному переважуванні ва гону №53500716 на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах виявилось брутто ~ 83600 кг, тара - 22000 кг, нетто - 61600 кг, що менше вантажного документу на 7400 кг. Навантаження вугілля у вагоні нижче рівня бортів на 20-40 см, марковано із застосуванням катка. Над 1-2, 6-7 люками по руху потягу є поглиблення довжиною 3,0 м, по ширині вагону, глибиною 0,3 м. Маркування в місцях поглиблення відсутнє. Вагон в технічному відношенні справний. Торцеві двері та люки з обох боків зачинені. Течі вантажу не було. Вагон №53500716 був відчеплений та відправлений на станцію призначення за досильною накладною №45685849 від 27.10.2014.
Згідно довідки ПАТ „ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ”, вартість вугілля відвантаженого по накладній №53185427, складає 1 тонна вугільної продукції - 953,748 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість недостачі вантажу, з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто вугілля у обох вагонах складає 9 575,64 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та уточненням до неї, згідно яких просить суд стягнути з відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" вартість недостачі вугілля у розмірі 9 575,64 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між вантажовідправником і перевізником договору перевезення вантажу.
Крім того, відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27, ст.31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів які містять дрібні фракції,- усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів , а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у напіввагон №66110172 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 ГПК України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 ЦК України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.
При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Із залізничних накладних №52954526 та №53185427 вбачається, що вантаж вугілля кам'яне марки г-газовий, марка ГО-100, вантаж вологий, завантаження на рівні бортів.
Жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Державним підприємством "Одеська залізниця" не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Водночас у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Статтею 314 Господарського кодексу України, яка трансформується із пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Між тим, із матеріалів справи випливає, що під час перевезення вантажу залізницею складені акти загальної форми і комерційні акти, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу, а також обставини, які свідчать про ознаки втрати вантажу під час його перевезення.
За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують обставини, відображені у комерційному акті.
Між тим, як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу складені комерційні акти: РА№004835/506/63 від 15.10.2014р. та РА №004853/522/64 від 26.10.2014р. в яких встановлені обставини щодо нестачі вантажу. Відповідно до зазначених комерційних актів вагони №53573465 та №53500716 в технічному відношенні справні.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Отже, враховуючи вищезазначене, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на Одеську залізницю, обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з розрахунком Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 9 575,64 грн.
Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн.
Керуючись ст.ст.32, 33 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 9 575,64 грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (85000, Донецька обл., м. Добропілля, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 00176472, р/р26004962490458, МФО 334851 в ПАТ “ПУМБ” м. Донецьк) вартість нестачі вантажу у сумі 9 575 /дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять/грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 1 827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. 00коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 22 червня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев