17 червня 2015 року м.Житомир справа № 806/1654/15
категорія 8.3.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Барібан А.І.,
за участю: представника позивача Луговського Ю.В.,
представника відповідача Шафранського Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Автоплюс +" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання декларації такою, що прийнята датою фактичного її отримання, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Приватне підприємство "Автоплюс +" звернулося до Житомирськогго окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:
- визнати протиправними дії Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо невизнання податковою звітністю податкової декларації ПП "Автоплюс+"" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року;
- визнати податкову декларацію ПП "Автоплюс+"" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з додатками такою, що прийнята датою її фактичного отримання Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області;
- зобов'язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області відобразити показники (дані) податкової декларації ПП "Автоплюс+"" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ПП "Автоплюс+" .
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що ПП "Автоплюс+" отримані рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області № 8236/10/18-03 від 06.03.2015 р. та № 9638/10/18-08 від 23.03.2015 р., якими податкові декларації з податку на додану вартість з додатками за січень та лютий 2015 року не визнані податковою звітністю, так як згідно п.49.4 ст. 49 глави 2 Розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.№ 2755-VI ( із внсеними змінами та доповненнями ) податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками податку на додану вартість з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку визначеному законодавством. Вважає, що позивач дотримав всіх вимог закону щодо заповнення та подання податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року, а відмова контролюючого органу в прийнятті податкових декларацій є неправомірною.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зокрема вказав, що податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року не можуть бути визнані податковою звітністю, так як податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі всіма платниками податку на додану вартість з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, чим порушено вимоги п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Встановлено, що Приватним підприємством "Автоплюс+" поштою були надіслані до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року (а.с.12-18,21-25).
Разом з податковими деклараціями до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції були направлені листи від 18.02.2015 р. за вих. № 5 та від 17.03.2015 року за вих.№ 10 з проханням прийняти даний звіт лише в паперовому вигляді, оскільки через вилучення документації та комп"ютерної техніки згідно протоколу обшуку від 09.10.2014 р., підприємство не може подати декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року в електронному вигляді ( а.с.11, 20).
Проте, рішеннями, які викладені в листах від 06.03.2015 р. за №8236/10/18-03 та від 23.03.2015 р.за № 9638/10/18-08, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області подані ПП "Автоплюс+" податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року не визнані податковою звітністю, оскільки, згідно п.49.4 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно пункту 46.5 статті 46 ПК України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Відповідно до пунктів 48.1-48.3 статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Приписами пункту 49.3 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Підпунктом 49.12.2 пункту 49.12 ст.49 ПКУ передбачено, що у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що ПП "Автоплюс+" 18.02.2015 року та 17.03.2015 року поштою були направлені до Житомирської об"єднаної державної податкової інспекції податкові декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року.
Відповідно до п.49.4. ст. 49 Податкового кодексу України податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
На думку контролюючого органу, подані позивачем декларації не можуть вважатися податковою звітністю, оскільки подані з порушенням податкового законодавства, тобто не в електронному вигляді.
Проте, як вбачається із досліджених судом письмових доказів, ПП "Автоплюс+" не мало можливості подати декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року в електронному вигляді, оскільки згідно протоколу обшуку від 09.10.2014 року на підприємстві слідчим СУ ФР ГУ Міндоходів в Житомирській області було вилучено всю документацію та комп"ютерну техніку, в тому числі жорсткий диск та носії електронного підпису (а.с. 37-47).
Крім того, згідно матеріалів справи, позивачем було направлено до Житомирської об"єднаної податкової інспекції листи від 18.02.2015 р. вих.№5 та від 17.03.2015 р. вих.№10 з проханням прийняти податкові декларації з додатками лише в паперовому вигляді, зважаючи на неможливість подати звітність в електронному вигляді.
Однак, вказані листи контролюючим органом до уваги прийняті не були.
Разом з тим, пунктом 49.8 статті 49 ПК України зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Імперативний характер даної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті49 Податкового кодексу України.
Таким чином, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про те , що у зв"язку з внесенням змін до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року, до подачі декларацій з податку на додану вартість ПП "Автоплюс+" має застосовуватись виключно п.49.4 ст. 49 ПК України, а не п.49.3 ст.4 ПК України, оскільки п.49.3 ст.49 ПК України не було скасовано.
Крім того, згідно пункту 56.21 статті 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Також слід зазначити, що стадія прийняття податкової декларації податковим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
З огляду на встановлені об'єктивні причини подання ПП "Автоплюс+" податкових декларацій з ПДВ за січень та лютий 2015 року в паперовому вигляді, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття рішення про невизнання їх податковою звітністю лише з тих підстав, що вони подані не в електронному вигляді, оскільки це не впливало на можливість податкового органу вчиняти дії по адмініструванню даного податку.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при прийнятті спірних рішень діяв у спосіб, який не передбачений положеннями Податкового кодексу України, що є правовою підставою для їх скасування, і позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.
Щодо позовної вимоги про визнання податкової декларації ПП "Автоплюс+" з податку на додану вартість за січень та лютий року 2015 року з додатками такими, що подані у момент фактичного її отримання Житомирською ОДПІ, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Оскільки судом встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом у прийнятті декларацій за січень та лютий 2015 року, тому суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про визнання податкових декларацій ПП "Автоплюс+" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з додатками такими, що подані у момент фактичного їх отримання Житомирською ОДПІ та задовольняє її.
У зв"язку з тим, що обов'язок відобразити показники (дані) податкової декларації в електронних базах покладений на контролюючий орган нормами чинного податкового законодавства України, відтак відсутність в електронних базах, у тому числі в картці особового рахунку, відомостей, зазначених позивачем в звітних податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з часу їх подання, має наслідком невідповідність інформації у базах даних податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, призводить до недостовірності податкового обліку, чим порушено законні інтереси платника податків. Відтак, позовна вимога про зобов'язання відповідача відобразити відповідні показники в картці особового рахунку в електронних базах даних податкової звітності підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на визначені в частині 1 статті 2 КАС України завдання адміністративного судочинства та враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 05.03.2015 р. № 8236/10/18-03 та від 23.03.2015 року № 9638/10/18-03 про невизнання податкових декларацій Приватного підприємства "Автоплюс +" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року податковою звітністю.
Визнати податкові декларації Приватного підприємства "Автоплюс +" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з додатками такими, що подані у момент фактичного їх отримання Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області.
Зобов"язати Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області відобразити показники декларацій Приватного підприємства "Автоплюс +" з податку на додану вартість за січень та лютий 2015 року з додатками в електронних базах податкової звітності, в т ому числі в картці особового рахунку Приватного підприємства "Автоплюс +".
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Автоплюс +" 219,24 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Капинос
Повний текст постанови виготовлено: 22 червня 2015 р.