(ЗАОЧНЕ)
Справа № 185/5399/15-ц
Провадження № 2/185/2996/15
11 червня 2015 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бабій С.О., при секретарі судового засідання Сушко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Павлоградський міськрайонний центр зайнятості про припинення дії трудового договору та зняття його з реєстрації,
07.05.2015. позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить припинити дію трудового договору від 05.06.2014 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у Павлоградському міскрайонному центрі зайнятості 17.07.2012 року за №04901400469, зобов'язати Павлоградський міскрайонний центр зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 05.06.2014 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у Павлоградському міскрайонному центрі зайнятості 05.06.2014 року за №04901400469.
В обґрунтування позову посилається на те, що 05 червня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено безстроковий трудовий договір №04901400469, згідно якого відповідач була зобов'язана виконувати роботу на посаді продавця продовольчих товарів, який цьогож дня був зареєстрований у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості. 15 жовтня 2014 року, відповідач не з'явилася на своєму робочому місці. Комісією у складі ОСОБА_1, продавців магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4, був складений Акт про відсутність ОСОБА_2 на роботі з 15 жовтня 2014 року. 28.10.2014року та 11.11.2014 року на адресу місця проживання відповідача позивачем були надіслані поштою з рекомендованим повідомленням, листи - повідомлення із пропозицією з'явитись до мене - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з метою офіційного припинення трудових відносин і оформлення всіх необхідних документів у Павлоградському міськрайонному у центрі зайнятості, які були повернуті позивачу в зв'язку з неодержанням їх відповідачем.
В суд надійшла письмова заява від позивача про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч.1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 05 червня 2014 року фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено безстроковий трудовий договір №04901400469, за яким відповідач був прийнятий на роботу на посаду продавця продовольчих товарів. 05 червня 2014 року трудовий договір був зареєстрований у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості.
Із акту від 15 жовтня 2014 року, складеного комісією у складі ОСОБА_1, продавців магазину ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_2 на роботі вказаного дня не з'явилась. Також надіслані позивачем відповідачу поштою з рекомендованим повідомленням, листи - повідомлення було повернуто позивачу установою зв'язку в зв'язку з неодержанням їх відповідачем.
Основою трудових відносин між найманим робітником та фізичною особою-підприємцем відповідно до ст. 21 КЗпП України є трудовий договір, що укладається обов'язково в письмовій формі. Форма трудового договору затверджена Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року № 260 "Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", відповідно до п. 8 якого у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково підприємець робить запис у трудовому договорі про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони особисто сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Працівник центру зайнятості повинен зняти трудовий договір з реєстрації протягом трьох днів, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.
Відповідно до п.4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу без поважних причин.
Відповідно до положень Порядку реєстрації трудового договору, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001р. за № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2001року за № 554/5745, провести дії по зняттю з реєстрації трудового договору в центрі зайнятості можливо лише у разі звернення обох сторін (роботодавця, працівника) та з належним їм документами.
Згідно п. 20 вищезазначеного договору під час його реєстрації в центрі зайнятості сторони були ознайомлені з порядком реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, про що свідчать їх підписи.
Судом враховується, що у відповідності до ч.3 с.13 ЦК України, у системному зв'язку із ст.ст. 8,9 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
З урахуванням вищенаведеного вимога позивача про припинення дії трудового договору від 05.06.2014 року, укладеного ним із відповідачем, підлягає задоволенню.
У задоволенні вимоги про зобов'язання третьої особи зняти з реєстрації трудовий договір укладений між сторонами за суд відмовляє за безпідставністю.
П. 4 Постанови КМУ від 29 жовтня 2009 р. N 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю» передбачено, що у разі розірвання трудового договору за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, така особа зобов'язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок, що в даному випадку було дотримано роботодавцем. _ Відповідно до п.5 зазначеної Постанови КМУ зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору у випадках, передбачених пунктом 4 цієї постанови, проводиться за умови подання фізичною особою: примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору; копій документів, що підтверджують: - надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів; - проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати. Згідно п.6 зазначеної постанови державна служба зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених у пункті 5 цієї постанови документів знімає трудовий договір з реєстрації. Аналогічні положення містять п.8-9 Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08 червня 2001 року N 260.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, позивачем не було надано доказів надіслання третій особі разом із заявою про зняття з реєстрації трудового договору із відповідачем вищезазначених документів, підстав для винесення судом рішення про зобов'язання третьої особи зняти з реєстрації трудовий договір від 05.06.2014 року, укладений між укладений між сторонами, немає. Крім цього, із урахуванням того, що вимогу позивача про припинення дії трудового договору від 05.06.2014 року укладеного з відповідачем, було судом задоволено, рішення суду у цій справі, за умови набрання ним чинності, є підставою для Павлоградського міськрайонного центру зайнятості зняти з реєстрації трудовий договір від 05.06.2014 року а №04901400469, а відтак будь-яки вимоги з боку позивача про зобов'язання третьої особи вчинити дії, від яких вона не ухиляється, є передчасними.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем за було сплачено судовий збір у сумі 243 грн. 60 коп., тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 21, п.4 ст. 40 КЗпП України, Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 р. № 260 "Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", Постановою КМУ від 29 жовтня 2009 р. N 1168 «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю», ст.ст.4,10, 11, 57,60,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України , суд
Позов задовольнити частково.
Припинити дію трудового договору від 05.06.2014 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований у Павлоградському міскрайонному центрі зайнятості 17.07.2012 року за №04901400469.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, судові витрати по справі у сумі 243,60 гривень.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя С. О. Бабій