Справа № 183/2839/15 № 2/183/2031/15
19 червня 2015 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мельника О.М., за участю секретаря судового засідання Гончарової С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив :
Позивач звернулася з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. В обґрунтування свого позову посилається на те, що нею з відповідачем 23.12.1984 року було укладено шлюб, але з кінця 2014 року шлюбно-сімейні відносини з відповідачем остаточно припинилися через непорозуміння, різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого виникали сварки, які призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного. Сторони намагалися зберегти сім'ю, але з цього нічого не вийшло. Позивач переконана, що подальше спільне життя з відповідачем суперечитиме її інтересам, у тому числі щодо влаштування особистого життя.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити. Пояснила, що найближчим часом планує виїхати за кордон на тривалий час для лікування.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що категорично проти розірвання шлюбу. В них з позивачем від шлюбу є двоє повнолітніх дітей, сторони проживають разом в одній квартирі, відповідач самостійно веде сімейне господарство, сплачує комунальні послуги, купує для себе та дружини продукти харчування, ліки, тощо. Також пояснив, що бажає зберегти шлюб з позивачем, а підстави для розірвання шлюбу, які зазначені позивачем у позові, не відповідають дійсності. У зв'язку із цим просив в задоволенні позову відмовити. Надання строку для примирення вважає недоцільним, оскільки він заперечує проти розірвання шлюбу взагалі.
Відповідно до вимог ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Передбачене ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі надання сторонам строку на примирення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників процесу суд вважає за необхідне надати сторонам строк для примирення.
При вирішенні цього питання судом враховуються наступні обставини. Подружжя від шлюбу має двох повнолітніх дітей, відповідач не бажає розірвання шлюбу та вважає, що шлюб може бути збережено. Не зважаючи на позицію відповідача щодо недоцільності надання строку для примирення та необхідності відмови у позові, суд має право з власної ініціативи вирішити вказане питання, оскільки на даний час вирішення справи по суті суд вважає передчасним.
Тому, суд приходить до висновку, що з метою збереження сім'ї сторонам необхідно надати строк для примирення тривалістю шість місяців.
Відповідно до п. 7 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення, а тому суд вважає за необхідне провадження у вказаній цивільній справі зупинити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 СК України, ст.ст. 10-12, 27, 31, 201, 208-210 ЦПК України, суд, -
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення тривалістю шість місяців та призначити справу до розгляду на 21 грудня 2015 року о 9.00 годині.
Провадження по цивільній справі - зупинити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя О.М. Мельник