18.05.2015 Єдиний унікальний номер 205/2424/15-ц
Справа № 4с/205/37/15
205/2424/15-ц
18 травня 2015 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, -
03 квітня 2015 року скаржник звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська зі даною скаргою.
В обґрунтування вимог зазначив, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 05 березня 2015 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/205/1233/13 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 20.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 1 301 240,26 грн.
Скаржник зазначив, що отримав вищевказану постанову лише 22.03.2015 року та вважає її неправомірною, у зв'язку із чим, вимушений був звернутися до суду та просить визнати неправомірними дії державного виконавця Корчагіної Д.В. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2015 року та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.03.2015 року в сумі 130 124,03 грн.; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.03.2015 року та постанову про стягнення виконавчого збору від 13.03.2015 року; зупинити стягнення на підставі виконавчого листа №2/205/1233/13 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 20.06.2013 року до завершення розгляду скарги.
В судове засідання скаржник в особі свого представника за довіреністю не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду представником надано письмову заяву, в якій представник просить справу розглядати без своєї участі. Просить вимоги скарги задовольнити у повному обсязі (а.с.15).
Ленінський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в особі свого законного представника в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить письмова розписка в матеріалах справи (а.с.13). Про причини неявки свого представника не повідомляв. Письмових заяв про розгляд справи без участі свого представника не надсилав.
Відповідно до ст. 386 ЦПК України, якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
Дослідивши матеріали скарги суд, приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 березня 2015 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_2 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/205/1233/13 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 20.06.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в сумі 1 301 240,26 грн. (а.с.6).
13 березня 2015 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ ОСОБА_2 прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 130 124,03 грн. із ОСОБА_1А.(а.с.7).
За ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Також, згідно ст.. 11 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
У відповідності до ч.1,2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, а саме: виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно зі ст..19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.
У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.
Так, у відповідності до п.7 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу.
Відповідно до ст..28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Згідно п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, за змістом п.7 ч.2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.
Отже, суд приходить висновку, що доводи скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця є безпідставними та взагалі не знаходять свого підтвердження. А вимоги щодо визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 13.03.2015 року взагалі розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Також, у відповідності до п.15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову), шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженням суду,а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду. Разом з тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.
Суд наголошує, що скаржником не надано жодних доводів у підтвердження необхідності зупинення судом стягнення на підставі виконавчого листа №2/205/1233/13 виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська 20.06.2013 року, а тому не вбачає для цього жодних підстав.
Згідно ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, діяв відповідно до закону та у межах своїх повноважень і права чи свободи скаржника не було порушено, а отже, вимоги скарги ОСОБА_1 є безпідставними, недоведеними та в повному обсязі необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 218, 368, 385-387 ЦПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_2, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи, що приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ухвали мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів із дня одержання її копії.
Суддя В.С. Шавула