28.05.2015 Єдиний унікальний номер 205/9479/14-ц
Справа №2/205/18/2015
205/9479/14-ц
28 травня 2015 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
12 листопада 2014 року позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом (а.с.1-4).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її бабусі - ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.
Також, позивачка зазначила, що її мати - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, у зв'язку із тим, що мати позивачки померла раніше за спадкодавицю, то черга спадкування перейшла до неї, яку належним чином вона і прийняла. Але, оформити належним чином спадщину після смерті бабусі позивачка не має можливості, у зв'язку із тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на квартиру.
Враховуючи вищевикладене позивачка вимушена була звернутися до суду із даним позовом, в якому просить визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 на квартиру АДРЕСА_1.
В ході судового розгляду до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_2, та в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Другу Дніпропетровську державну нотаріальну контору.
В судове засідання позивачка не з'явилась. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. До суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.121).
Відповідач ОСОБА_2, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. В нотаріально посвідченій заяві просив справу розглядати без своєї присутності. Проти позовних вимог не заперечує (а.с.111,112).
Співвідповідач територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради в особі свого представника за довіреністю - Недосвітної С.В., в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду представником надано письмову заяву, в якій він просить відкласти розгляд справи (а.с.117).
Третя особа - Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. До суду надіслала заяву про розгляд справи за відсутності свого представника у зв'язку із завантаженістю (а.с.79).
У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5). Після одруження змінювала прізвище на «ОСОБА_4», але розірвавши шлюб повернула прізвище «ОСОБА_4» (з.а.с.90).
ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 у батьків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (з.а.с.88), яка після укладення шлюбу із ОСОБА_9 змінила прізвище на «ОСОБА_5» (з.а.с.88).
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, народилися у батьків: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (з.а.с.87,а.с.113). Після укладання шлюбу позивачка змінила прізвище на «ОСОБА_1» (а.с.88).
Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.10.1996 року (а.с.100).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 померла (з.а.с.86).
Згідно довідки №23794 від 09.12.2014 року за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_11, та були зареєстровані: ОСОБА_7, померлий ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.101).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла (а.с.87). Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яку прийняла належним чином ОСОБА_1 (з.а.с.84).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Згідно наданої ним копії нотаріально посвідченої заяви, він не заперечує проти оформлення спадщини на ім'я позивачки. Подовжувати строк для прийняття спадщини не бажає та на саму спадщину не претендує (а.с.112).
Звернувшись до державного нотаріуса ДДДНК, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.93).
У відповідності до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як зазначено ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст..1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
У відповідності до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, суд оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, законними, в повному обсязі доведеними, а тому за позивачкою слід у судовому порядку визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,7 кв.м., житловою - 16,8 кв.м., яка складається з: житлової кімнати площею 16,8 кв.м., кухні площею 6,1 кв.м., вбиральні площею 2,7 кв.м., коридору площею 4,9 кв.м., кладової площею 0,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд приходить до висновку, так як позовні вимоги задоволено в повному обсязі, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати у сумі 1 236,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, ст.ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, 66, 88, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, територіальної громади в особі Дніпропетровської міської ради, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,7 кв.м., житловою - 16,8 кв.м., яка складається з: житлової кімнати площею 16,8 кв.м., кухні площею 6,1 кв.м., вбиральні площею 2,7 кв.м., коридору площею 4,9 кв.м., кладової площею 0,3 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1 236,00 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість грн. 00 коп.)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.С. Шавула