Справа № 177/1532/15-ц
Провадження № 6/177/75/15
Іменем України
15.06.2015 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Приміч Г. І.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України до виконання його зобов'язань на користь ОСОБА_3,-
15.06.2015 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження особи боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання ним зобов'язань за виконавчим листом № 2-3674/11 від 15.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди 25029 грн. 91 коп.
В обґрунтування подання державний виконавець вказувала, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області з 13.02.2014 року знаходиться виконавче провадження № 42018876 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3674/11 від 15.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди 25029 грн. 91 коп.
Виконавче провадження за вказаним виконавчим документом відкрито 13.02.2014 року.
Боржник є громадянином України, добровільно рішення суду не виконує.
Боржник неодноразово викликався до відділу ДВС, де був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом та надав пояснення, що не має можливості сплачувати борг, оскільки не працює.
В результаті вжитих заходів встановлено відсутність майна, на яке можна звернути стягнення органами державної виконавчої служби, а також те, що боржник не працює, пенсії чи іншого доходу не отримує, рухомого та нерухомого майна не має.
Державний виконавець разом з поданням надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, подання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Розгляд даного подання, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, здійснюється негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В зв'язку з тим, що сторони у судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши вказане подання, дослідивши та проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними, в тому числі, з метою захисту прав і свобод інших громадян.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема, коли діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до моменту виконання зобов'язань.
Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим
Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено,
своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
В рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Півень проти України, яке є джерелом права в Україні, суд дійшов висновку, що відповідно до українського законодавства саме на державній виконавчій службі лежить обов'язок належно, у повному обсязі і без затримок виконувати рішення суду, що передбачає вжиття всіх необхідних заходів, які передбачені законом і повинні привести до виконання рішення.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», п. 11.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 у разі ухилення божника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Суд, дослідивши матеріали подання, оцінивши надані докази в сукупності, вважає, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника, у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області з 13.02.2014 року знаходиться виконавче провадження № 42018876 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3674/11 від 15.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди 25029 грн. 91 коп., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2014 року та виконавчим листом ( а.с. 7,4).
Судом встановлено, що державним виконавцем вжито заходи щодо перевірки майнового стану боржника та з'ясовано, що ОСОБА_2 особистих рахунків в АТ "Ощадбанк" немає, що вбачається з відповіді філії Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( а.с. 15); транспортних засобів не має, що вбачається з відповіді УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ( а.с.12), майна за місцем проживання не має, що зафіксовано в акті державного виконавця від 12.05.2015 року( а.с.17) ; в УПФ України у в Криворізькому районі на обліку не перебуває, пенсії та інші доходи не отримує, що видно відповідно з відповіді УПФУ Криворізького району в Дніпропетровській області та Державної податкової служби України( а.с. 11, 10);
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вбачається, що боржник, ОСОБА_2Ю, нерухомого майна не має (а.с. 7,13).
Але, навіть, якщо не встановлено все майно боржника, то на нього накладено арешт постановою державного виконавця від 13.02.2014 року (а.с.7).
Крім вказаного, подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України державний виконавець обґрунтовує тим, що боржник викликався до відділу ДВС, де надав пояснення, що не має можливості сплачувати борг, у зв'язку з тим, що він не працює, проте, пояснення боржника, чи іншого документа на підтвердження факту ознайомлення ОСОБА_2 з відкриттям виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-3674/11 від 15.04.2013 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди 25029 грн. 91 коп. та строками його добровільного виконання державний виконавець не надає, отже, не підтверджує того, що боржник дійсно навмисно чи свідомо не виконує рішення суду, тобто, ухиляється від виконання зобов'язань, як того вимагає п. 11.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Наявність у боржника паспорта для виїзду за кордон, що вбачається з відповіді Центрально- Міського районного відділу в м. Кривий Ріг в Дніпропетровській області( а.с.16), та заява стягувача за виконавчим листом щодо можливого перетину державного кордону боржником( а.с. 20) не є підставою для обмеження конституційного права боржника, закріпленого в ст. 33 Конституції України, на свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, оскільки, згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України" Про виконавче провадження" державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням
тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань,
покладених на нього рішенням, а не у разі наявності паспорта для виїзду за кордон, чи має намір залишити територію України.
Також державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того, чи повідомлявся боржник про направлення до суду подання про тимчасове обмеження виїзду за межі України, відповідно до п. 11.1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, Затвердженої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року № 489/20802.
На підставі викладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, п. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», ст. 377-1 ЦПК України, Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 суд, -
В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання його зобов'язань на користь ОСОБА_3, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 (п'яти) днів з дня її отримання.
Суддя: