Справа № 203/6836/14-ц
Провадження № 2-з/0203/133/2014
24 листопада 2014 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В листопаді 2014 року ОСОБА_1 пред'явив через суд позов до Прокоф?єва В.В. на предмет захисту своїх прав як добросовісного набувача (володільця) та відшкодування понесених витрат на здійснені поліпшення житла - квартири АДРЕСА_1, в розмірі 238420,00 грн., в обґрунтування таких вимог посилаючись на те, що 12 вересня 2007 року набув право власності на квартиру №3 по вул. Філософській у м. Дніпропетровську, що відповідає 21/100 всього домоволодіння, на підставі договору купівлі-продажу (20/100 частина) та договору дарування (1/100 часина), укладених між ТОВ «Вариант» та ОСОБА_1, проте рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2009 року визнано недійсним договір дарування 21/100 частин вказаного домоволодіння, укладений між Прокоф?євим В.Ф. та ТОВ «Вариант» 18 квітня 2007 року, а в подальшому рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2014 року витребувано у ОСОБА_1 21/100 частин домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську та визнано право власності на це майно за Прокоф?євим В.Ф., однак за час перебування майна у власності позивача, як добросовісного набувача вказаної нерухомості, ним здійснені невідокремлювані поліпшення - ремонт приміщення на підставі договору від 14 вересня 2007 року з ТОВ «ДПФ «Кодас» на загальну суму 238420,00 грн., яку просив суд стягнути з відповідача на свою користь.
Позивач 24 листопада 2014 року подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження відповідачу та іншим особам 21/100 частини домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську, що складається з квартири №3, право власності на яку визнано за відповідачем, обґрунтовуючи таку необхідність у вжитті заходів тим, що відповідач, відповідно до зазначених ним самим даних в інших цивільних справах, є особою без постійного місця проживання і має незадовільний фінансовий стан, знаходиться на обліку у центрі зайнятості як безробітний, що ставить під сумнів можливість відповідача відшкодувати понесені позивачем як добросовісним набувачем, витрати на ремонт квартири, тому, зважаючи на те, що зазначена квартира є єдиним майном відповідача, а до цього неодноразово переоформлювалася, її відчуження може утруднити або зробити взагалі неможливим виконання рішення про стягнення суми в розмірі 238420,00 грн.
Розглянувши заявлене клопотання, дослідивши наявні у справі матеріали позовної заяви з доданими документами, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Слідуючи роз'ясненням Пленум Верховного Суду України, наданим у п.4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясовує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з позовної заяви предметом спору є відшкодування суми здійснених витрат, на яку збільшилася вартість майна - квартири АДРЕСА_2, в результаті проведених позивачем як добросовісним набувачем (володільцем) після придбання квартири невідокремлюваних поліпшень в розмірі 238420,00 грн., що здійснені на підставі договору від 14 вересня 2007 року між ТОВ «ДПФ «Кодас» та позивачем, копія якого разом зі специфікацією з переліком робіт, вартістю матеріалів, актами здачі-прийняття виконаних робіт, квитанціями до прибуткових касових ордерів додані до позовної заяви.
Заочним рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 лютого 2009 року, що набрало законної сили, позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах Прокоф?єва В.В. задоволено, визнано недійсним договорі дарування 21/100 частин домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську від 18 квітня 2007 року, укладений між Прокоф?євим В.Ф. та ТОВ «Варіант».
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2013 року, в задоволенні позовних вимог Прокоф?єва В.В. до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ТОВ «НВФ «Вариант» про визнання договорів від 18 вересня 2007 року, 12 вересня 2007 року недійсними відмовлено.
Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 березня 2014 року позов Прокоф?єва В.В. задоволено, витребувано у ОСОБА_1 21/100 частину (до якої входить квартира №3) домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську; визнано за Прокоф?євим В.В. право власності на 21/100 частину домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську загальною площею 135,8 кв.м., житловою площею 99,1 кв.м. по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську, що розташоване на земельній ділянці площею 831,0 кв.м. в порядку спадкування за законом після Прокоф?єва В.Ф.
З наведених судових рішень та копії позовної заяви Прокоф?єва В.В. від 03 грудня 2012 року, вбачається що єдиним майном останнього є квартира АДРЕСА_2, що неодноразово відчужувалася з перереєстрацією прав, зміною власників. При цьому, відповідач доходів від трудової діяльності не має, має істотні труднощі матеріального характеру навіть щодо сплати судового збору.
З огляду на викладене, враховуючи вказану низку угод з приводу нерухомого майна, в якому здійснені невідокремлювані поліпшення, вартість яких на даний час не відшкодована власником - відповідачем Прокоф?євим В.В. добросовісному набувачу, з огляду на ціну позову та наявність документального підтвердження розміру заявленої до стягнення суми в 238420,00 грн., неодноразову зміну власника майна, встановивши наявність дійсного спору між сторонами, а також юридичну можливість Прокоф?єва В.В. за яким рішенням суду від 06 березня 2014 року визнано право власності, розпорядитися вказаною квартирою, внаслідок чого неможливо буде встановити реальність, обсяг та вартість проведених поліпшень, а відтак і вирішення спору по суті, суд, враховуючи докази долучені до позову, приходить до висновку про наявність реальної загрози або щонайменше ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а відтак, вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, визначений п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України - шляхом заборони відчуження спірного майна до розгляду справи по суті, що буде адекватним та співмірним засобом відносно заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити Прокоф?єву ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з відчуження 21/100 частини домоволодіння по вул. Філософській, 70 у м. Дніпропетровську (куди входить квартира №3), право власності на яку належить Прокоф?єву ОСОБА_3.
Копію ухвали надіслати заявнику та Прокоф?єву В.В. для відома негайно.
Копію ухвали для виконання направити Кіровському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, Реєстраційній службі Дніпропетровського міського управління юстиції.
Ухвала набирає законної сили з дня постановлення 24 листопада 2014 року.
Строк пред'явлення до виконання даного виконавчого документу один рік.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п'яти днів з дня оголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Колесніченко