Справа № 203/5361/14-ц
2/0203/1575/2014
іменем України
31 жовтня 2014 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
при секретарі Фролові П.І.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - Житлово-будівельний кооператив №76 «Прогресс», Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності на ? частину квартири в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи - Житлово-будівельний кооператив №76 «Прогресс», Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання права власності на ? частину квартири в порядку спадкування за законом, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що його батько ОСОБА_4 на підставі ордеру №73 18 квітня 1980 року отримав як член ЖБК №76 «Прогресс» на сім'ю із 3-х осіб квартиру АДРЕСА_1 та за життя сплатив повністю її вартість і набув на неї право власності, проте після смерті батька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, постановою нотаріусу від 30 жовтня 2013 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що спадкодавець не зареєстрував своє право власності та, відтак, відсутні правовстановлюючі документи, тому позивач, згідно уточнених позовних вимог, просив суд визнати за ним право власності на ? частку вказаної квартири в порядку спадкування за законом після батька, а решту ? частки залишити іншому спадкоємцю за законом - матері ОСОБА_4 відповідачу у справі.
Відповідач ОСОБА_3 в свою чергу у вересні 2014 року звернулася з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 на предмет захисту своїх спадкових прав після сина ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не встигши за життя зареєструвати право власності на належну йому квартиру АДРЕСА_2, вартість якої він, як член ЖБК №76 «Прогресс», повністю виплатив ще у 1980-х роках, тому просила суд, згідно уточненої позовної заяви, визнати за нею в порядку спадкування за законом після сина ОСОБА_4 право власності на ? частку квартири, залишивши решту ? частку ОСОБА_1
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, наполягаючи на задоволенні позовних вимог з наведених у позовній заяві підстав, визнавши вимоги зустрічно позовної заяви.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічний позов підтримала, позов ОСОБА_1 визнала повністю, пояснивши, що після ОСОБА_4 залишилося всього два спадкоємці - син спадкодавця та вона - мати спадкодавця, проте вони не можуть наразі оформити належним чином спадщину через те, що ОСОБА_4 за життя не встиг зареєструвати право власності на належну йому квартиру.
Треті особи - ЖБК №76 «Прогресс», Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, будучи належним чино повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, у поданих поштою заявах клопотали про розгляд справи у відсутності їх представників з ухваленням рішення на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства.
Третя особа - РС Дніпропетровського МУЮ, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направила, причин неявки суду не повідомила, на підставі чого у відповідності до ч.3 ст. 36 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника третьої особи.
Суд, вислухавши пояснення сторін та представника позивача за первісним позовом, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, враховуючи принцип диспозитивності за ст.11 ЦПК України та положення ч. 4 ст.174 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі ордеру №76, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, ОСОБА_4 як члену ЖБК №76 «Прогресс», виділена однокімнатна квартира АДРЕСА_3 на склад сім'ї з 3 осіб: дружину ОСОБА_3, сина ОСОБА_1, що підтверджується копіями ордеру та заяви про прийняття у члени ЖБК (а.с.10, 66).
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірваний 16 вересня 1987 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Відділом РАГС виконкому Кіровської районної ради м. Дніпропетровська 03 травня 1999 року (а.с.20).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що відділом реєстрації смерті Дніпропетровського МУЮ Дніпропетровської області 28 грудня 2007 року вчинено актовий запис №10287 та видане свідоцтво про смерть (а.с.9).
Будь-яких вимог майнового характеру щодо спільного сумісного майна подружжя відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 22 КпШС України, ст. 16 Закону України «Про власність» ОСОБА_3 ні після розірвання шлюбу, ні після відкриття спадщини не заявлялись, що вбачається з матеріалів спадкової справи, долученої до матеріалів справи в копії.
За даними довідки КП «ДМБТІ» ДОР від 23 жовтня 2014 року № 11731 в інвентаризаційній справі станом на 31 грудня 2012 року відсутні відомості про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 (а.с.69).
Як вбачається з довідок ОК «ЖБК №76 «Прогресс» від 29 жовтня 2012 року №108/12 та від 21 жовтня 2014 року, який згідно Статуту (а.с.70-89) є правонаступником ЖБК №76, ОСОБА_4 був членом ЖБК №76, вселився в квартиру АДРЕСА_5 на підставі ордеру №73 від 18 квітня 1980 року, сплачував пайові внески та повністю виплатив вартість квартири в розмірі 2694,00 карбованців СРСР (а.с.67, 68).
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 15 Закону України «Про власність», норми якої також роз'яснені Пленумом Верховного Суду України у постанові № 9 від 18 вересня 1987 року «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Громадянин, який став власником цього майна, має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Також, з аналізу ст.ст. 15, 16, 17 Закону України «Про власність», належить дійти висновку, що у разі смерті члена житлово-будівельного, садівницького товариства, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, але свідоцтво про право власності не отримав, квартира в житлово-будівельному кооперативі та житловий будинок у садівницькому товаристві входять до складу спадщини.
Відповідно за ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини після ОСОБА_4 увійшла належна йому на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року квартира АДРЕСА_5.
Спадкодавець ОСОБА_4 заповіту за життя не склав, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 05 лютого 2008 року (а.с.100-103).
За правилами ст.1261 ЦК України, норми якої діяли на час відкриття спадщини, спадкоємцями за законом першої черги на частину майна, належного ОСОБА_4 за життя, є позивач за первісним позовом, як син, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 в копії (а.с.109) та позивач за зустрічним позовом, як мати спадкодавця, про що свідчить свідоцтво про народження спадкодавця (а.с.108).
Згідно з вимогами ст. ст. 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_3 та ОСОБА_1, звернулися 05 лютого 2008 року та 29 травня 2008 року відповідно, до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_4 (а.с. 97, 98).
Разом з тим, на заяву ОСОБА_1 від 30 жовтня 2013 року та заяву ОСОБА_3 від 01 жовтня 2014 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську постановами нотаріуса Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 30 жовтня 2013 року та 01 жовтня 2014 року відповідно відмовлено спадкоємцям у видачі свідоцтв у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, на підставі чого частки у праві на спадщину після ОСОБА_4 - ? частку квартири АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, у позивача та відповідачів на цю квартиру складають по 1/6 частці у кожного.
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, оцінивши зібрані докази кожний окремо та в сукупності і логічному взаємозв'язку на предмет належності, допустимості, достатності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог як первісних так і зустрічних та наявність правових підстав для їх задоволення.
За правилами ст. 88 ЦПК України судові витрати належить розподілити пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 209, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ? частку квартири АДРЕСА_4 загальною площею 31,7 кв. м., житловою площею 17,3 кв. м., яка складається з коридору площею 3,0 кв. м., житлової кімнати площею 17,3 кв., кухні площею 5,9 кв. м., санвузла площею 3,0 кв. м., балкону площею 0,8 кв. м.
Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) в порядку спадкування за законом після сина ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право власності на ? частку квартири АДРЕСА_4 загальною площею 31,7 кв. м., житловою площею 17,3 кв. м., яка складається з коридору площею 3,0 кв. м., житлової кімнати площею 17,3 кв., кухні площею 5,9 кв. м., санвузла площею 3,0 кв. м., балкону площею 0,8 кв. м.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий О.В. Колесніченко