Справа № 202/2849/15-ц
Іменем України
15 червня 2015 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючої-судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Куріної О.Ю., позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
Звернувшись до суду, позивач зазначає, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2011 року з ОСОБА_3 на її користь стягнуто аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення навчання 30.06.2014 року. Згідно довідки державного виконавця заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 30.06.2014 року складає 9533 грн. 33 коп. Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. За цих підстав позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість зі сплати аліментів у сумі 9533 грн. 33 коп., а також пеню за прострочення сплати аліментів станом на 25 березня 2015 року в сумі 86996 грн. 62 коп.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала.
Відповідач у судовому засіданні позов у частині стягнення заборгованості по аліментам визнав частково, зазначивши, що 16.12.2014 року, 01.04.2015 року та 10.06.2015 року перерахував позивачу в рахунок заборгованості по аліментам по 400 грн., тому сума заборгованості зменшилася. В частині стягнення пені за прострочення сплати аліментів позов не визнав, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 вересня 2011 року з ОСОБА_3 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 17 червня 2011 року до закінчення навчання 30.06.2014 року.
Згідно з довідкою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області станом на 30.06.2014 року заборгованість по аліментам складає 9533 грн. 33 коп.
Також судом встановлено, що в рахунок заборгованості по аліментам відповідачем сплачено на рахунок позивача 16.12.2014 року - 400 грн., 01.04.2015 року - 400 грн., 10.06.2015 року - 400 грн.
Таким чином наразі сума заборгованості по аліментам складає 8333 грн. 33 коп. (9533,33-400-400-400).
Статтею 199 СК України закріплений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.
Частиною 1 статті 187 цього Кодексу передбачено, що один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.
За положеннями ст. 194 СК України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.
Отже заборгованість по аліментам може бути стягнута за рішенням суду у разі, коли аліменти відраховуються із заробітної плати на підставі заяви платника аліментів, а не за виконавчим листом.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до ч. 9 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.
Між сторонами спір щодо розміру заборгованості по аліментами відсутній, відповідач розмір заборгованості не оспорює та не заперечує проти її сплати, що, зокрема, підтверджується його особистою заявою на адресу відділу державної виконавчої служби від 23.12.2014 року, в якій він визнав суму заборгованості станом на 30.06.2014 року в розмірі 9533,33 грн.
Тому за відсутності такого спору заборгованість повинна стягуватися державним виконавцем відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження".
Суд відзначає, що аліменти на користь позивача вже стягнуті за рішенням суду, повторному стягненню не підлягають, а тому заборгованість відповідача по аліментам підлягає стягненню з нього в порядку виконавчого провадження, а не шляхом повторного судового стягнення.
За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача заборгованості по аліментам задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів, то суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімйеного стану платника аліментів.
Як роз'яснено в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Судом встановлено, що з вини відповідача, який належним чином не виконував свій обов'язок по сплаті аліментів на утримання дочки, утворилась заборгованість по аліментам, у зв'язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача нейстойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені станом на 25 березня 2015 року (день звернення до суду з цим позовом).
Отже розмір пені за прострочення сплати аліментів складатиме: за червень 2011 року: 233,33 грн. х 1% х 1264 дн. /16.12.2014/ = 2949,29 грн.; за липень 2011 року: 166,67 грн. х 1% х 1233 дн. /16.12.2014/ = 2055,04 грн. та 33,33 грн. х 1% х 1333 дн. /25.03.2014/ = 444,29 грн.; за серпень 2011 року: 500 грн. х 1% х 1302 дн. = 6510 грн.; за вересень 2011 року: 500 грн. х 1% х 1272 дн. = 6360 грн.; за січень 2012 року: 150 грн. х 1% х 1149 дн. = 1723,50 грн.; за лютий 2012 року: 500 грн. х 1% х 1120 дн. = 5600 грн.; за березень 2012 року: 250 грн. х 1% х 1089 дн. = 2722,5 грн.; за квітень 2012 року: 500 грн. х 1% х 1059 дн. = 5295 грн.; за травень 2012 року: 500 грн. х 1% х 1028 дн. = 5140 грн.; за червень 2012 року: 100 грн. х 1% х 998 дн. = 998 грн.; за липень 2012 року: 500 грн. х 1% х 967 дн. = 4835 грн.; за вересень 2012 року: 500 грн. х 1% х 906 дн. = 4530 грн.; за листопад 2012 року: 500 грн. х 1% х 845 дн. = 4225 грн.; за січень 2013 року: 500 грн. х 1% х 783 дн. = 3915 грн.; за березень 2013 року: 500 грн. х 1% х 724 дн. = 3620 грн.; за квітень 2013 року: 500 грн. х 1% х 694 дн. = 3470 грн.; за травень 2013 року: 500 грн. х 1% х 663 дн. = 3315 грн.; за червень 2013 року: 500 грн. х 1% х 633 дн. = 3165 грн.; за липень 2013 року: 200 грн. х 1% х 602 дн. = 1204 грн.; за вересень 2013 року: 500 грн. х 1 % х 541 дн. = 2705 грн.; за жовтень 2013 року: 500 грн. х 1% х 510 дн. =2550 грн.; за грудень 2013 року: 500 грн. х 1% х 449 дн. = 2245 грн.; за січень 2014 року: 500 грн. х 1% х 418 дн. = 2090 грн.; за березень 2014 року: 500 х 1% х 359 дн. = 1795 грн.; за квітень 2014 року: 500 грн. х 1 % х 329 дн. = 1645 грн.; за травень 2014 року: 500 грн. х 1% х 298 дн. = 1490 грн., а всього 86596,62 грн.
Разом з тим, з урахуванням матеріального стану відповідача, розмір заробітної плати якого відповідно до довідки ТОВ «Су-Строй» становить 1800 грн. на місяць, суд вважає, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, підлягає зменшенню до 9000 грн., що буде відповідати засадам справедливості та розумності.
Таким чином позов слід задовольнити частково.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 9000 (дев'ять тисяч) грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.Ю. Марченко