Справа № 2- 508/2008 р.
02 грудня 2008 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області
в складі:
головуючого судді - Бараненка С.М.
при секретарі - Терещенко О.Г.
за участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної неналежним виконанням договірних зобов»язань та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної неналежним виконанням договірних зобов»язань та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що їй на праві власності належить корова. За усним договором всіх членів селянських господарст, що знаходяться на території с. Шептаки, корови випасаються почергово членами селянських господарств, які беруть на себе зобов»язання наглядати за тваринами і після випасу доставляти худобу власникам.
Корова не повернулася з випасу, при цьому відповідачі не повідомили, що з коровою щось сталося. Біля 24 години корову було знайдено на полі, вона не могла підвестися і вранці її перевезли до дому, а через два дні були вимушені забити корову. У вимушеному забої винні відповідачі.
В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримала в повному обсязі і до вкладеного в позовній заяві додала, що того вечора її корова не прийшла з пасовища. Коли вже стемніло вона пішла до дому відповідачів. Вдома була тільки ОСОБА_3 і сказала, що не знає де її корова. А вже десь в 12 годин ночі ОСОБА_3 прийшла і сказала, що її корова на полі і що потрібно її їхати забирати конем. В полі десь за 1 км. від села знайшли корову. Корова не могла підвестися на ноги. Наступного ранку корову на возі вони відвезли до її господарства. Того ж ранку приїхала лікар і зробила укол. Ще два дні корова пожила, а потім увечері їй стало зовсім погано і вона була вимушена її дорізати і м»ясом продати. Причиною вимушеного забою стало те, що на пасовищі корова відповідачів рогами поколола її корову.Корова застрахована не була.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі і пояснив суду, що дійсно того дня він пас череду, так-як була його черга. Коли залишилось кілометрів зо два до села і він сам гнав череду вже з пасовища в село то помітив, що корова позивача не може піднятись на ноги. Чому вона не могла встати він не знає. Він догнав череду до села, це було десь годин в сім вечора, а сам побіг сказав своїй співмешканці ОСОБА_3., щоб бігла і сказала позивачу, що її корова на полі, а сам побіг назад охороняти корову, так-як уже стемніло. Десь у десять годин того ж вечора до корови прийшли позивач і інші мешканці села, але корову не забрали, а побувши деякий час пішли назад в село, а і він залишився охороняти корову до 5-ї години ранку. Тільки після цього його змінили.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі і пояснила суду, що ввечері десь напочатку сьомої години до неї до дому прийшла позивач і сказала, що немає її корови і пастуха. Десь о восьмій годині того ж вечора, вона вже напевно не пам»ятає, ОСОБА_2 прибіг до дому, де вона на той час знаходилась і сказав, що корова позивача лягла на полі і не встає. Сам він побіг назад на поле до корови, а вона пішла і зразу повідомила позивача про те, що сталось. Позивач пішла з іншими мешканцями села до корови десь о 10 годині вечора, так-як довго шукала ліки, а не 12 годині ночі, як вона це стверджує. ОСОБА_2 до п»ятої години ранку стеріг корову, аж поки його не змінили.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача, покази свідків та дослідивши зібрані по справі докази суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що сторони є її сусідами. Того дня вранці вона бачила, як ОСОБА_2 гнав череду на пасовище. Було видно, що він на підпитку. Про те, що корова позивача не повернулася з пасовища вона дізналась тільки наступного ранку від свого чоловіка і того ж ранку бачила корову позивача. Видно було , що корова поколота. ОСОБА_2 корів пас сам.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що десь в 12 годині ночі до неї прийшла позивач і попросила, щоб вона їй допомогла з коровою на полі. Коли вони прибули на поле, то корова лежала, а пастух був не біля самої корови, а далі. Вона вколола корові кофеїн, але корова встати не могла. Вранці корову забрала позивач перевізши її на возі. Через два дні вони вимушені були корову дорізати, так-як їй стало гірше. Видно було , що в корови на шиї рани і синці, а на тілі були інші пошкодження.
Згідно ст. 610 ЦК України - порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Позивач в позові сама зазначила, ща за усним договором всіх членів селянських господарст, що знаходяться на території с. Шептаки, корови випасаються почергово членами селянських господарств, які беруть на себе зобов»язання наглядати за тваринами і після випасу доставляти худобу власникам.
В судовому засіданні позивач не надала суду жодного доказу, що саме відповідачі винні в тому, що вона була повинна здійснити вимушений забій своєї корови, так-як як вбачається з обставин справи відповідач ОСОБА_2 через свою співмешканку повідомив позивача, що корова знаходиться на полі і не може встати, а сам майже до самого ранку знаходився біля корови на полі.
Позивач не довела взагалі жодним доказом в судовому засіданні, що відповідачі винні в тому, що корова з тих або інших причин не змогла прийти ввечері з пасовища (зокрема, що корову позивача травмувала корова відповідачів). Крім того вимушений забій корови позивача було проведено через два дні після привезення з пасовища корови до господарства позивача, а вранці того дня (коли корова позивача не змогла самостійно прийти коли ОСОБА_2 виганяв корів на пасовище, то ніхто не проводив огляду корови позивача і невідомо в якому стані вона перебувала. Натомість відповідачі вжили всіх від них залежних заходів, щоб повідомити позивача про те, що сталось з коровою і охороняли її на полі вночі. Даний факт жодним доказом по справі не спростовується.
Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_4та ОСОБА_5то вказані свідки не були присутні ні на пасовищі, ні при повідомленнях з боку відповідачів позивачу про те, що сталося з коровою, тому суд вважає, що їх показання є недостатніми для настання відповідної юридичної відповідальності для відповідачів.
Аналізуючи в сукупності вище викладене суд остаточно приходить до висновку, що позивачем в судовому засіданні не надано жодного доказу в підтвердження своїх позовних вимог, тому позов не підлягає задоволеню в повному обсязі у зв”язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.
Так-як в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі то судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду згідно ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягають.
Виходячи з вище викладеного та керуючись ст. ст. 215, 88, 60 ЦПК України, ст. 610 ЦК Українисуд-
В задоволенні позовуОСОБА_1до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ВІДМОВИТИ в повному обсязі в зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Н-Сіверський райсуд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: С.М. Бараненко