11.06.15р. Справа № 904/7234/14
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД СЕРВІС"
про стягнення збитків на суму 56 604,40 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 07.08.14р.
Відповідача - Гальченко Е.Л., довіреність №б/н від 29.08.14р.
Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у сумі 56 604,40 грн., у зв'язку з пошкодженням майна в результаті залиття офісного приміщення.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що з вини власника приміщення АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську відбулось залиття спірного офісного приміщення, тому претензії матеріального характеру щодо відшкодування збитків, завданих залиттям приміщення, повинні пред'являтися саме власнику наведеного приміщення.
З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суд витребував у Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстрованих власників за період з 05.06.14р. щодо нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 (дахова споруда). З аналогічним запитом суд звернувся до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради.
Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради на запит суду надало відповідь, у якій повідомило, що з 01.01.13р. у нього відсутні повноваження щодо надання витребуваної інформації.
Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції надала інформаційну довідку про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомості майна на вказане нерухоме майно відомості відсутні.
З метою встановлення причин залиття та розміру спричиненої залиття шкоди 01.12.14р. у справі №904/7234/14 призначено судову експертизу, проведення якої доручено спеціалістам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.
До господарського суду повернулась справа №904/7234/14 з висновками судової будівельно-технічної експертизи № 4480-14 від 06.04.15р. На поставлені питання судомив експертам надано висновок про наступне:
По першому питанню:
Достовірно встановити причину залиття приміщення АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську експерту не представляється можливим, у зв'язку з протягом певного часу та відсутністю експерта на місці події на час залиття 05.06.2014. Аналізуючи характер та місцерозташування плям та розводів, експертом можливо визначити лише те, що залиття відбулося з вищерозташованих приміщень або конструкцій.
По другому питанню:
Вартість шкоди нанесеної приміщенню АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську спричиненої залиттям, яке відбулося 05.06.2014 та визначена на час складання висновку становить: 27 751,22грн.
Відповідно до акту про залиття від 05.06.2014 причиною залиття приміщення АДРЕСА_2 може бути не правильно виконані будівельно-монтажні роботи при реконструкції офісу 801 та тераси цього офісу.
Після повернення справи до господарського суду, провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено у судовому засіданні.
У судовому засіданні 09.06.15р. Відповідачем заявлено, що в результаті висновків судової будівельно-технічної експертизи № 4480-14 від 06.04.15р. не можливо підтвердити вину Відповідача та відповідно не можливо стягнути збитки.
В засіданні 09.06.15р. оголошено перерву до 11.06.15р.
Позивач вважає вказану позицію такою, що не відповідає чинному законодавству, оскільки Відповідач вказує на вину, як необхідну підставу для стягнення збитків посилаючись на ст. 1166 ЦК України у відповідності до ч. 2, якої, дійсно, особа звільняється від відшкодування якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Але вказана норма регламентує не договірні зобов'язання (стягнення шкоди), а в даному випадку є конкретний договір в якому передбачається стягнення з Відповідача збитків. Порушення зобов'язання в даному випадку підтверджується залиттям нерухомості, розмір збитків підтверджується висновками експертизи. На підставі цього Позивач вважає, що в експертизі і не повинно бути зазначено, що саме Відповідач винен в безпосередньому спричиненні збитків (залитті), але експертиза підтверджує сам факт порушення цілісності приміщення, а підставою для стягнення збитків є безпосередньо договір. Таким чином, залиття приміщення Позивача, чим останньому заподіяні збитки, відбулося внаслідок протиправної поведінки Відповідача, а саме неналежного виконання своїх зобов'язань з контролю, обслуговування будинку.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
28.12.13р. Відповідачем з ОСОБА_4, який є довіреною особою Позивача, укладено Договір про обслуговування будинку № 713-12/2013 (далі Договір), за яким Виконавець (Відповідач) забезпечує належне обслуговування Будинку та прибудинкової території, та якісне і своєчасне надання послуг з постачання електроенергії, холодної та гарячої води, опалення, кондиціювання, та водовідведення (п. 2.1).
У п. 4.1 Договору сторони визначили обов'язки Виконавця:
- утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством;
- вчасно проводити підготовку Будинку і його технічного обладнання до обслуговування в осінньо-зимовий та літній періоди.
Відповідно до п. 6.2 Договору Виконавець відшкодовує Споживачу матеріальні збитки, завдані невиконанням обов'язків, передбачених у пункті 4.1 Договору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 7.1 Договору Точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від Виконавця Споживачу, є:
- з опалення - запірна арматура біля лічильників;
- з постачання холодної та гарячої води - запірна арматура біля лічильників;
- з водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів;
- з холодопостачання - запірна арматура на вході в Приміщення;
- з електропостачання - лічильник в шафі електролічильних приладів.
У Додатку № 3 до Договору сторони погодили Перелік послуг з обслуговування Будинку та прибудинкової території, що надається Споживачу у будівлі комерційного призначення розташованою за адресою: АДРЕСА_3: підготовка Будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв Будинку.
01.06.14р. Позивачем (Орендодавцем) з ТОВ "Балівський завод залізобетонних конструкцій" (Орендарем) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0106/14-1 (далі Договір оренди), за п. 3.1 якого орендна плата за користування Об'єктом оренди за перший місяць оренди складає 10 280,00 грн. Орендна плата за користування Об'єктом оренди за кожний наступний місяць оренди з урахуванням індексації визначається за вказаною формулою.
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди орендна плата за перший календарний місяць оренди сплачується Орендарем Орендодавцю до 20 числа місяця в якому відбувається передання майна. Орендна плата за кожний наступний місяць оренди (звітний місяць) сплачується Орендарем Орендодавцю до 10 числа такого звітного місяця.
У п. 3.5 Договору оренди сторони погодили, що на забезпечення цілісності майна Орендар вносить на рахунок Орендодавця заставний платіж в розмірі орендної плати за один місяць.
Якщо при поверненні майна буде встановлено відсутність пошкоджень орендованого майна заставний платіж підлягає поверненню після закінчення строку дії Договору оренди… (п.3.6 Договору оренди).
Згідно з п. 9.3 Договору оренди у разі дострокового припинення дії Договору Сторона з вини якої відбулося припинення зобов'язується сплатити іншій стороні штраф у розмірі подвійної орендної плати.
05.06.14р. сталося залиття офісного приміщення Позивача, чим йому завдано матеріальні збитки, у відповідності до звіту експерта Данильченко В.В., № 108-14 від 11.06.14р. загальна вартість збитків становить15 484,40 грн. (вартість пошкодженого майна).
У той же день - 05.06.14р., комісією у складі представників сторін, складено акт про залиття, у якому зазначено, що під час зливи трапилось залиття дощовою водою приміщення № 713. Причиною залиття офісу № 713 може бути не правильно виконані будівельно-монтажні роботи при реконструкції офісу 801 та тераси цього офісу.
За даними Позивача, відповідно до п. 9.3 Договору оренди, за дострокове припинення договору, Позивачем, як Орендодавцем, сплачено Орендареві штраф у розмірі 20 560,00 грн., що є витратами, які сплачені Позивачем у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору.
Також, за даними Позивача, на виконання умов Договору оренди, Орендар повинен був сплатити 10 280,00 грн. орендної плати за перший місяць оренди та 10 280,00 грн. за останній місяць оренди, всього 20 560,00 грн. Ці доходи Позивач міг отримати за умови перебування приміщення у належному стані та є втраченою вигодою Позивача.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно зі ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Експертизою не встановлено причину залиття приміщення АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську, нею лише встановлено, що залиття відбулося з вищерозташованих приміщень або конструкцій. Однак, за інформацією Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомості майна на вказане нерухоме майно (приміщення АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську) відомості відсутні. У зв'язку з цим, суд вважає, що залиття приміщення Позивача відбулося з вини Відповідача, який порушив договірні зобов'язання з утримання будинку у належному стані. Допустивши залиття приміщення Позивача, Відповідач порушив договірні зобов'язання, передбачені п. 4.1 Договору та Додатком №3 до Договору.
За даними експерта ринкова вартість ремонтно-відновлювальних робіт з усунення пошкоджень, що виникли з причини залиття приміщення АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську, визначеної на момент проведення експертизи становить 27 751,22 грн.
З урахуванням того, що Позивач не збільшував позовних вимог за результатами проведеної судової експертизи, суд вважає, що вимоги у частині стягнення реальних збитків у розмірі 15 484,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення з Відповідача упущеної вигоди, то, з урахуванням того, що Договір оренди Позивачем з ТОВ "Балівський завод залізобетонних конструкцій" укладено 01.06.14р., у той же день приміщення передано за актом приймання-передачі Орендареві, орендна плата за перший місяць становила 10 280,00 грн., після залиття приміщення Орендар відмовився від Договору оренди, то суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають 10 280,00 грн. орендної плати, яку Позивач, як Орендодавець не одержав у якості орендної плати від Орендаря. Решта вимог про стягнення 10 280,00 грн. заставного платежу, задоволенню не підлягають, оскільки приміщення повернуто Орендарем, у зв'язку з пошкодженням залиттям.
Заявлені Позивачем реальні збитки, у вигляді сплати штрафу за п. 9.3 Договору оренди не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не надано доказів понесення таких збитків, а саме сплати Орендареві штрафу у сумі 20 560,00 грн. за порушення умов Договору оренди.
За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, стягненню підлягають 15 484,00 грн. - збитків, 10 280,00 грн. - упущеної вигоди, решта вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 55,31 грн., перерахований на підставі квитанції №362220085 від 22.08.14р., оригінал якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом).
В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОБУД СЕРВІС" (49005, м.Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б.3, код 343 139 50) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000, м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_4 код НОМЕР_1) 15 484,00 грн. - збитків, 10 280,00 грн. - упущеної вигоди, 813,58 грн. - судового збору.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (49000, м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_4 код НОМЕР_1) із державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 55(п'ятдесят п'ять),31 грн., перерахований на підставі квитанції №362220085 від 22.08.14р., оригінал якої міститься в матеріалах справи, про що видати ухвалу після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане__________________