10.06.15р. Справа № 904/3371/15
За позовом Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс", м. Вільногірськ, Дніпропетровська область
про стягнення 681 458,84 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Москаленко В.О., розпорядження № 146-ОС від 04.08.2011 року, директор;
Григор'єв Д.В., довіреність № б/н від 18.05.2015 року, представник;
від відповідача: Дудка О.М., довіреність № 350 від 05.05.2015 року, представник.
Комунальне підприємство "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 167-15 від 08.05.2015 року просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" заборгованість у сумі 681 458,84 грн., з яких: 576 204,35 грн. - основна сума боргу, 95 160,68 грн. - інфляційні втрати, 10 093,82 грн. - 3% річних. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №25-13ТП на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води в частині своєчасних розрахунків за поставлену теплову енергію у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 576 204,34 грн. на яку відповідач нарахував 3% річних у сумі 10 093,82 грн. за період з 25.02.2014 року по 25.02.2015 року, інфляційні втрати у сумі 95 160,68 грн. за період з лютого 2014 року по лютий 2015 року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує у повному обсязі обґрунтовуючи це тим, що позивач на порушення пункту 3.1. договору не надав жодного рахунку за виконані послуги, у зв'язку з чим вважає, що підстави виникнення грошових зобов'язань перед позивачем у нього відсутні (а.с. 60 - 61 том 1).
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення на позов з наведених у відзиві підстав.
Розгляд справи призначався на 18.05.2015 року, 10.06.2015 року.
У судовому засіданні 10.06.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
14.11.2014 року між Комунальним підприємством "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (далі - Постачальник, Позивач) та Приватним акціонерним товариством "Юкреніан Кемікал Продактс" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Юкреніан Кемікал Продактс" (далі - Споживач, Відповідач) був укладений договір № 25-13ТП на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору за цим договором постачальник бере на себе зобов'язання з постачання теплової енергії для опалення та гаряче водопостачання на об'єкти споживача у необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити послуги з постачання теплової енергії у обсязі, зазначеному у пункті 1.2. цього договору.
Згідно з пунктом 1.2. договору теплова енергія передається споживачеві в об'ємах, зазначених у додатку № 1 до цього договору, виключно на потреби:
- опалення;
- гаряче водопостачання.
Вартість за 1 Гкал затверджується рішенням виконавчого комітету Вільногірської міської ради.
Пунктом 3.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за постачання теплової енергії, що споживається, проводяться після пред'явлення постачальником рахунку за виконані послуги та підписання сторонами акту виконаних робіт виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів: теплова енергія 580,29 грн. за 1 Гкал. без ПДВ, 116,06 грн. ПДВ, 696,35 грн. за 1 Гкал. з ПДВ.
Вода для підігріву - 4,39 грн. за 1 м. куб. з ПДВ.
Сторони домовились, що ціна за 1 Гкал у відповідному періоді споживання теплової енергії встановлюється на рівні граничної ціни та тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни граничної ціни та/або тарифів сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожиту теплову енергію за новими цінами з дати застосування цих цін (тарифів). Зміни оформляються додатковою угодою.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує постачальнику вартість теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Цей договір діє з 14.11.2013 року до 31.12.2013 року та автоматично пролонгується на один рік, якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про своє бажання розірвати договір (пункт 9.1. договору).
На виконання умов договору позивач у період з січня 2014 року по квітень 2014 року та з листопада 2014 року по грудень 2014 року поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 576 204,34 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 28.01.2014 року на суму 85 184,26 грн., від 26.02.2014 року на суму 161 374,26 грн., від 26.03.2014 року на суму 73 096,26 грн., від 23.04.2014 року на суму 4 792,28 грн., від 30.11.2014 року на суму 118 549,40 грн., від 26.12.2014 року на суму 133 207,88 грн., підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств без зауважень.
Відповідно до пункту 3.3. договору оплата за спожиту теплову енергію мала бути здійснена відповідачем: за січень 2014 року на суму 85 184,26 грн. - до 25.02.2014 року; за лютий 2014 року на суму 161 374,26 грн. - до 25.03.2014 року; за березень 2014 року на суму 73 096,26 грн. - до 25.04.2014 року; за квітень 2014 року на суму 4 792,28 грн. - до 25.05.2014 року; за листопад 2014 року на суму 118 549,40 грн. - до 25.12.2014 року; за грудень 2014 року на суму 133 207,88 грн. - до 25.01.2015 року.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату коштів за договором № 75-15 від 19.02.2015 року, яка останнім отримана 24.02.2015 року та залишена без відповіді (а.с. 31-32 том 1).
Відповідачем спожита у період з січня 2014 року по грудень 2014 року теплова енергія на загальну суму 576 204,34 грн. не сплачена, що і є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами пункту 3.3. договору строк оплати є таким, що настав, а відтак несплачені відповідачем грошові кошти у сумі 576 204,34 грн. за спожиту теплову енергією у січні - квітні 2014 року, листопаді - грудні 2014 року є його заборгованістю та підлягають стягненню на користь позивача.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3% річних встановлено, що вони здійснені невірно, а тому заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних підлягають зменшенню з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Зазначене позивачем не враховано.
Також при розрахунку 3% річних позивачем допущені арифметичні помилки.
За результатом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, передбачених статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, 3% річних та інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача будуть становити:
1) за актом виконаних робіт від 28.01.2014 року на суму 85 184,26 грн.:
- 3% річних за період з 25.02.2014 року по 25.02.2015 року - 2562,53 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 2562,52 грн.;
- інфляційні втрати за березень 2014 року - січень 2015 року - 23 596,04 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 127,7 %), однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 23 556,44 грн.;
2) за актом виконаних робіт від 26.02.2014 року на суму 161 374,26 грн.:
- 3% річних за період з 25.03.2014 року по 25.02.2015 року - 4 483,11 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 4 483,10 грн.;
- інфляційні втрати за квітень 2014 року - січень 2015 року - 40 343,57 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 125%);
3) за актом виконаних робіт від 26.03.2014 року на суму 73 096,26 грн.:
- 3% річних за період з 25.04.2014 року по 25.02.2015 року - 1 844,43 грн.;
- інфляційні втрати за травень 2014 року - січень 2015 року - 15 350,21 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 121%);
4) за актом виконаних робіт від 23.04.2014 року на суму 4 792,28 грн.:
- 3% річних за період з 25.05.2014 року по 25.02.2015 року - 109,11 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 106,34 грн.;
- інфляційні втрати за червень 2014 року - січень 2015 року - 790,73 грн. (з урахуванням сукупного індексу інфляції 116,5 %);
5) за актом виконаних робіт від 30.11.2014 року на суму 118 549,40 грн.:
- 3% річних за період з 25.12.2014 року по 25.02.2015 року - 613,86 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 613,85 грн.;
- інфляційні втрати за січень 2015 року - 3 675,03 грн. (з урахуванням індексу інфляції 103,1 %);
6) за актом виконаних робіт від 26.12.2014 року на суму 133 207,88 грн.:
- 3% річних за період з 25.01.2015 року по 25.02.2015 року - 350,35 грн., однак з урахуванням меж позовних вимог до стягнення підлягає заявлена позивачем сума - 339,40 грн.
Інфляційні втрати із вказаної суми можливі до нарахування лише за повний місяць лютого 2015 року, однак нарахуванню не підлягають з огляду на обмеження позивачем граничного періоду - 25.02.2015 року.
Таким чином, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 9 949,64 грн., а загальна сума інфляційних втрат - 83 715,98 грн.
Заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 13 397,40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А, ідентифікаційний код № 32785994) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Приватного акціонерного товариства "Юкрейніан Кемікал Продактс" (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 30-а, приміщення 3, ідентифікаційний код № 33173973) на користь Комунального підприємства "Теплосервіс" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області (51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Леніна, буд. 8, ідентифікаційний код 36489101) основний борг у сумі 576 204,34 грн., 3% річних у сумі 9 949,64 грн., інфляційні втрати у сумі 83 715,98 грн., судовий збір у сумі 13 397,40 грн.
У решті позовних вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.06.2015 року.
Суддя І.І. Колісник