17 червня 2015 року Справа № 916/5149/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючий,
Жукової Л.В. (доповідач),
Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
на рішеннягосподарського суду Одеської області від 23.02.2015 р.
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р.
у справі № 916/5149/14 господарського суду Одеської області
за позовомДержавного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
доДержавного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"
простягнення 30 670 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: Хлабистін Д.М.,
відповідача: Очколяс Д.В.;
Державне підприємство "Придніпровська залізниця", в особі відокремленого структурного підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" 30670 грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.02.2015 р. у справі №916/5149/14 (суддя Гут С.Ф.) задоволено позов ДП "Придніпровська залізниця", в особі ВСП "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця" з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" стягнуто 30670 грн. штрафу та 1827 грн. судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено відсутності вини щодо невірного зазначення маси вантажу у залізничній накладній №40402103 від 21.06.2014р. та не надано будь-яких доказів, які б спростовували заявлені позивачем обставини.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. (головуючий суддя: Журавльов О.О., судді: Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.), рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 р. у справі №916/5149/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" без задоволення.
Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2014р. зі станції відправлення Іллічівськ (експорт) Одеської залізниці ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (відправник, відповідач) на адресу одержувача - ТОВ "Краматорський феросплавний завод" (станція призначення Краматорськ Донецької залізниці) був відправлений вантаж - руда марганцева, без найменування в алфавіті, код УКТ ЗЗД 23020000000, ЕТСНГ 142061 кількістю 976100 кг (маса нетто) у 14 вагонах, в т.ч. у вагоні №53153946 (нетто 69600 кг, тара 23200 кг), що підтверджується залізничною накладною №40212854.
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП "Іллічівський морський торговельний порт") навалом. Вантаж розміщено й закріплено згідно з ТУ У 60.1-01125672-002;2007 від 04.06.2007, масу вантажу визначено на електронних вагах.
Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.
24.06.2014р. на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було здійснено комерційний огляд на знеструмленому шляху та переважено вагон №53153946 в статичному режимі, який прибув груповою відправкою за накладною №40212854 від 21.06.2014р. Переважування на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці здійснювалось з повною зупинкою без роз'єднання, двічі. За документом значиться навал, руда марганцева, тара 23200 кг (з бруса), нетто 69600 кг. Фактично виявилось: навал, руда марганцева, брутто 97900 кг, тара з документу 23200 кг, нетто 74700 кг., що більш даних вказаних у документі на 5100 кг та більше вантажопідйомність на 4700 кг, про що свідчить складений станцією Синельникове-1 Придніпровської залізниці комерційний акт АА №009466/13 від 24.06.2014р.
Відповідно до вказаного акту при перевірці виявлено: навантаження в вагоні нижче бортів 1.2 метра, пагорбоподібний. Вантаж не марковано, за документом маркування не значиться. Вагон без дверей, люка закриті. Просипання вантажу відсутнє. В технічному стані вагон справний.
26.06.2014р. на станції Синельникове Придніпровської залізниці було складено акт загальної форми №635, відповідно до якого надлишок вантажу більш документа та вантажопідйомності без вищевказаного вагону відвантажено у вагон №68780287. При переважуванні після відвантаження на 150-ти тонних тензометричних вагах виявилось: брутто 92800 кг, тара з документу 23200 кг, нетто 69600 кг. Навантаження розрівнено, нижче бортів 1.1м, вагон без дверей, люка закриті. Просипання вантажу відсутнє. В технічному стані вагон справний.
Вагони №53153946 та №68780287 досилкою відправлені начальнику станції Краматорськ Донецької залізниці, що підтверджується відповідними накладними №47514101 та 47604434 від 26.06.2014р.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення ДП "Придніпровська залізниця", в особі ВСП "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" ДП "Придніпровська залізниця" до місцевого господарського суду з відповідним позовом про стягнення штрафу за невірне зазначення ваги.
За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.
Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.
Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно із п.5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
З викладеного вбачається, що відповідальність за невірне зазначення відповідних відомостей несе саме відправник вантажу, оскільки всі відомості до перевізних документів вносяться відправником відповідно до граф.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктами 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 "Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Відповідно до п.п.2.1-2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (в редакції, що діяла на момент перевезення) визначено, що вантажовідправником заповнюються, зокрема, такі графи комплекту перевізних документів, як то "Маса вантажу визначена відправником" - заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом), а також "Спосіб визначення маси". При цьому, правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", своїм підписом підтверджує представник відправника. Як вбачається із відомостей зазначених у накладній №40212854, відповідальним представником відповідача за навантаження вантажу у спірні вагони був - зам. нач. скл. №21 Лузина Е.Д.
За ст. 37 Статуту залізниць України тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Як вже зазначалося вище, положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць України. У застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що на станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці було виявлено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу, оскільки під час переважуванні на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці виявилось: навал, руда марганцева, брутто 97900 кг, тара з документу 23200 кг, нетто 74700 кг., що більш даних вказаних у документі на 5100 кг та більше вантажопідйомність на 4700 кг.
Згідно з п.22 Правил видачі вантажів приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Приписи п.22 Правил видачі вантажів мають обов'язкових характер саме для станції призначення, тоді як, обов'язковість застосування приписів п.22 Правил видачі вантажів щодо способу визначення маси вантажу під час контрольних перевірок маси вантажів на проміжних станціях не передбачена нормами діючого законодавства, з огляду на що перевірка маси вантажів у вагонах на станціях слідування може здійснюватись у будь-який спосіб, передбачений для визначення маси відповідного вантажу.
За п.11 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як вбачається зі змісту комерційного акту №АА 009466/13 від 24.06.2014р., вказаний акт підписано з боку залізниці начальником станції, зам. начальника станції та комерційним агентом. При цьому, зазначено, що посада начальника вантажного району по штатному розпису станції Синельникове-1 Придніпровської залізниці відсутня.
Згідно із п.16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. №334 у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень (далі - Дирекція) безпосередньо або через начальника станції. При поданні скарги через начальника станції або безпосередньо начальнику Дирекції одержувачу видається розписка про прийняття скарги.
Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що комерційний акт №АА 009466/13 від 24.06.2014р. є належним та допустимим доказом.
Доводи скаржника, які по суті стосуються переоцінки обставин справи та доказів у справі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, не можуть бути підставою для скасування судових актів у справі.
Так, відповідно до ч. 2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що під час розгляду справи судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, а тому оскаржена постанова залишається без змін.
Приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 23.02.2015 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 р. у справі № 916/5149/14 залишити без змін.
Головуючий: Черкащенко М.М.
Судді: Жукова Л.В.
Нєсвєтова Н.М.