ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
18 червня 2015 року № 826/20780/14
Окружний адміністративний суд міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-а у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Старокиївський Банк" Пантіної Людмили Олександрівни
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Позовні вимоги заявлені про:
визнання протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014;
визнання протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемними договору банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський Банк" та винесення повідомлення про нікчемність договорів в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
визнання неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо зупинення виплат та перерахувань за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014 та не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників для включення у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014;
зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014 (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 29.01.15 р.).
З посиланням на Цивільний кодекс України, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач зазначає, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіною Любов'ю Олександрівною протиправно не включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на день початку процедури виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації його вклад в Публічному акціонерному товаристві "Старокиївський Банк" складав 186 000 грн.
Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно віднесено укладений ним договір банківського вкладу до нікчемних правочинів, оскільки вказаний правочин не підпадає під ознаки нікчемності, визначені ст. 228 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіна Любов Олександрівна - проти задоволення позовних вимог заперечила з таких підстав.
Відповідач посилається на дотримання вимог ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час проведення перевірки правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення нікчемних правочинів.
Під час перевірки встановлено факти вчинення працівниками та клієнтами банку, в тому числі, позивачем, дій, спрямованих на неправомірне отримання від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантованої суми відшкодування за вкладами.
Так, 10.06.14 р. з рахунку юридичної особи було перераховано у безготівковому порядку 935 326 грн. на рахунки 7 фізичних осіб (дроблення коштів у межах гарантованої суми відшкодування Фондом) за призначенням - безвідсоткова фінансова допомога. Наступного дня з рахунків цих 7 фізичних осіб було утримано комісію банку на загальну суму 4 676, 63 грн., хоча така комісія повинна утримуватись з юридичної особи при перерахуванні коштів. Надалі працівники банку проводять операції, за якими всі 7 фізичних осіб майже одночасно "знімають" отриману фінансову допомогу на загальну суму 930 649, 37 грн., а через декілька хвилин у банку з'являються 5 вкладників, серед яких і позивач, які начебто вносять суму, яка дорівнює щойно знятій сумі 930 645 грн.
Вказане свідчить про те, що юридична особа вдалась до певних дій з метою отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за рахунок держави.
Для визнання таких правочинів нікчемними не є необхідним окреме судове рішення згідно вказаних вимог законодавства.
Оскільки укладений позивачем договір є нікчемним правочином, позивач вважається таким, що не є вкладником банку і не має права на їх відшкодування Фондом.
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що у переданому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіною Любов'ю Олександрівною переліку вкладників банку інформація про позивача відсутня, у зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні Загального реєстру згідно ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також судом допитано в якості свідка - ОСОБА_4, який працював в ПАТ "Старокиївський банк" головним бухгалтером (судове засідання від 12.03.2015 року).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
11.06.14 р. між Публічним акціонерним товариством "Старокиївський Банк" та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу №06/1261-2014, згідно умов якого Банк відкриває вкладнику строковий рахунок у гривні "Надійний", а Вкладник вносить на цей рахунок кошти у розмірі 186 000 грн. з датою повернення - 11.07.14 р., процентна ставка - 8% річних.
Постановою Правління Національного банку України від 12.05.14 р. №276/БТ Публічне акціонерне товариство "Старокиївський Банк" віднесено до категорії проблемних.
Постановою Правління Національного банку України від 17.06.14 р. №365 Публічне акціонерне товариство "Старокиївський Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №50 від 17.06.14 р. "Про виведення з ринку та запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Старокиївський Банк", згідно якого розпочато з 18.06.14 р. процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіну Любов Олександрівну.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Старокиївський Банк" від 24.06.14 р. №23 "Про перевірку договорів в ПАТ "Старокиївський Банк" вирішено здійснити в банку перевірку договорів (інших правочинів), укладених ПАТ "Старокиївський Банк" протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають критеріям, передбаченим ч. 2 ст. 38 Закону, для чого утворено комісію.
На засіданні вказаної комісії 29.08.14 р. вирішено надати на затвердження Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" перелік нікчемних договорів та інших правочинів, виявлених за результатами перевірки.
До вказаного переліку включено і договір банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський Банк".
Згідно виписки з протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.14 р. №182/1 вирішено підтримати пропозицію Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо тимчасового блокування виплати грошових коштів за рахунками фізичних осіб-вкладників згідно переліку, наведеному у листі від 11.08.14 р. №2051/01-02.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Старокиївський Банк" від 29.08.14 р. №61 зупинено перерахування/виплати за транзакціями і правочинами згідно переліку. До вказаного переліку включено і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
01.09.14 р. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіна Любов Олександрівна подала до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 та ст. 209 КК України щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих осіб вказано і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
Листом від 18.11.14 р. №13/2/2-22818 Головне слідче управління МВС України повідомило Уповноважену особу про проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №12014000000000367, внесеному 11.09.14 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом зловживання службовими особами юридичної особи приватного права ПАТ "Старокиївський Банк" своїми повноваженнями з метою одержання неправомірної винагороди для інших осіб, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків банку, які в 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Постановою Правління Національного банку України від 11.09.14 р. №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство "Старокиївський Банк" з 18.09.14 р.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №92 від 17.09.14 р. "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Старокиївський Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно якого з 18.09.14 р. розпочато процедуру ліквідації банку та призначено Уповноваженою особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіну Любов Олександрівну по 18.09.15 р. включно.
17.09.14 р. ОСОБА_1 звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою щодо включення його до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
Листом від 17.09.14 р. за №2563/09-02 Уповноваженою особою повідомлено позивача про те, що договір банківського рахунку від 11.06.14 р. №8581, договір банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014, а також операції з внесення грошових коштів по рахунках, відкритих на виконання вказаних договорів, визнані Банком нікчемними відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Листом від 05.11.14 р. за №02-036-11990/14 позивачу надано відповідь Фонду щодо неможливості провести йому відшкодування коштів, оскільки він відсутній у Переліку вкладників, наданого Уповноваженою особою.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.12 р. № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-VI) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-VI).
Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-VI. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Відповідно до статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п.4 ч.1 ст. 2 Закону).
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону).
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (ч.2 ст.26 Закону).
Згідно статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно частини 1 ст.28 Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіною Л.О. не було включено ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з підстав визнання договору банківського рахунку від 11.06.14 р. №06/1261-2014, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Старокиївський банк» та ОСОБА_1, нікчемним.
До вказаного висновку Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" Пантіна Л.О. дійшла з тих підстав, що під час перевірки було встановлено, що 10.06.14 р. з рахунку юридичної особи перераховано у безготівковому порядку 935 326 грн. на рахунки 7 фізичних осіб (дроблення коштів у межах гарантованої суми відшкодування Фондом) за призначенням - безвідсоткова фінансова допомога. Наступного дня з рахунків цих 7 фізичних осіб було утримано комісію банку на загальну суму 4 676, 63 грн., хоча така комісія повинна утримуватись з юридичної особи при перерахуванні коштів. Надалі працівники банку проводять операції, за якими всі 7 фізичних осіб майже одночасно "знімають" отриману фінансову допомогу на загальну суму 930 649, 37 грн., а через декілька хвилин у банку з'являються 5 вкладників, серед яких і позивач, які начебто вносять суму, яка дорівнює щойно знятій сумі 930 645 грн.
Кошти на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_1, надходили внаслідок так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта - юридичної особи - з метою отримання коштів не від Банку за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто за рахунок держави.
Повноваження уповноваженої особи Фонду визначені в статті 37 Закону 4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Відповідно до статті 38 Закону 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 01.09.14 р. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіна Любов Олександрівна подала до ДДСБЕЗ МВС України заяву про відкриття кримінального провадження за ч. 5 ст. 191 та ст. 209 КК України щодо осіб, причетних до організації схеми зарахування коштів юридичних осіб - клієнтів банку фізичним особам як фінансової допомоги з метою повернення таким чином коштів юридичним особам, які не гарантуються Фондом. У переліку перерахованих осіб вказано і ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
Аналізуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.
На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом (стаття 1062 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ №516 від 03.12.03 р., залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Перерахування коштів на рахунок позивача підтверджено квитанцією від 11.06.14 р. №66893, копія якої залучена до матеріалів справи.
Вкладником згідно Закону № 4452 є особа яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4 ч.1 ст. 2 Закону), а тому позивач підпадає під ознаку вкладника. Таким чином, доводи представника Уповноваженої особи щодо зарахування коштів з рахунку іншого вкладника не приймаються судом до уваги.
Як вбачається судом з матеріалів справи, позивач є вкладником, а не є кредитором банку, не укладав договорів з банком про здійснення платежу чи передачі майна. Позивач як вкладник не має жодних переваг по відношенню до інших вкладників чи кредиторів банку (ані підвищених процентних ставок, ані інших пільгових умов по відношенню до третіх осіб - вкладників). Звортнього судом не встановлено, а відповідачем належними і допустимими доказами не доведено.
Доводи відповідача щодо переваги у формі отримання гарантованої суми коштів судом не приймаються як обґрунтовані, оскільки такі (переваги) не передбачені договором банківського вкладу.
Окрім того, уповноважена особа, не дивлячись на відсутність у наказі від 18.11.14 р. № 6 таких обставин та підстав, заявляє про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) позивача з банком в силу положень ст. 228 Цивільного кодексу України (№ 435-IV від 16.01.2003, далі - ЦКУ), оскільки останній спрямований на незаконне заволодіння майном держави, юридичної особи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.09 р. надано роз'яснення щодо ст. 228 ЦКУ наступного змісту:
«Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).»
Аналіз зазначеного, дає підстави дійти до наступного висновку.
Укладення фізичною особою договору банківського вкладу з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище ВСУ, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відсутність вказаних обставин та наявність незакінченого судовим розглядом кримінального провадження, порушеного за наслідком заяви уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку про вчинення кримінального правопорушення (шахрайства), дає підстави стверджувати про необґрунтованість доводів відповідача щодо нікчемності укладеного правочину позивача з банком.
Разом з цим суд зазначає, що доводи відповідача, якими він обумовлює нікчемність правочину (обставини дроблення вкладу «великого вкладника», фактичної відсутності внесення готівкових коштів, обставин можливого підроблення первинних касових документів та ін.) можуть бути підставами для визнання договору банківського вкладу (депозиту) недійсним з відповідними наслідками, встановленими законом.
Враховуючи, відсутність рішень судів, якими встановлено обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи, підробки документів, шахрайства; відсутність судових рішень щодо недійсності договору банківського вкладу позивача та відсутність обставин, встановлених ст. 38 Закону № 4452-VI дає підстави суду для задоволення позову в частині, яка стосується уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію банку з підстав і мотивів, викладених судом вище, оскільки статус особи позивача-вкладника підтверджується договором банківського вкладу і касовим документом щодо розміщення депозиту.
У вимогах до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суд відмовляє, оскільки жодних прав та інтересів відносно позивача таким суб'єктом не порушено, адже лише за наслідком вчинення дій саме уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію банку будуть вчинятися дії Фондом. Відтак, в цій частині позов є передчасним і необґрунтованим.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Частиною 3 ст. 94 КАС України встановлено, що у разі, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський банк» Пантіної Любові Олександрівни щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Старокиївський Банк" та винесення повідомлення про нікчемність договорів в порядку ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
3. Визнати неправомірним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо зупинення виплат та перерахувань за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014 та невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників для включення у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
4. Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014;
5. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіну Любов Олександрівну включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників та у Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу від 11.06.14 р. №06/1261-2014.
6. Судові витрати в сумі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп. присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.
7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева