17 червня 2015 року Справа № 910/17740/13
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Кузьменка М.В.,
суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,
за участю представників сторін позивача - ОСОБА_4; відповідача 1 - не з'явився; відповідача 2 - не з'явився; третьої особи на стороні позивача - не з'явився; третьої особи на стороні відповідача - не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від17.03.2015
та на рішенняГосподарського суду міста Києва
від29.04.2014
у справі № 910/17740/13
за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"
доПриватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_6
провизнання недійсним аукціону
Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ КБ "Надра") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - ПП "СП "Юстиція") та Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним протоколу проведення аукціону та результатів торгів, що відбулися 18.12.2012 із реалізації арештованого рухомого майна - автомобіля марки HUMMER, модель Н 2, рік випуску - 2007 р.в., білого кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 29.01.2008, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_4, виданого УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 29.01.2008.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 порушено провадження у справі № 910/17740/13 за позовом ПАТ КБ "Надра" до ПП "СП "Юстиція" та Відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним аукціону. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6.
До прийняття рішення по суті спору, ПАТ КБ "Надра" подало уточнення до позовної заяви, в яких просило визнати недійсним аукціон з реалізації рухомого майна - автомобіля марки HUMMER, модель Н 2, рік випуску - 2007 р.в., білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_5.
Рішенням Господарського суду міста Києва (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Ващенко Т.М., судді Смирнова М.Є., Літвінова М.Є.) від 29.04.2014 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Самсін Р.І., Шаптала Є.Ю.) від 17.03.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 та рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2014, ПАТ КБ "Надра" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними на необґрунтованими, прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права.
При цьому, скаржник зазначає, що ПАТ КБ "Надра" не є стягувачем у виконавчому провадженні, при здійсненні якого було проведено оспорюваний аукціон, а отже не може користуватися правами, передбаченими ст.ст. 12, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Також ПАТ КБ "Надра" вказує на те, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" ним не пред'являлось виконавчих документів.
У зв'язку з тим, що Оболонським ВДВС міста Києва спірне майно було реалізовано як арештоване, без погодження із заставодержателем - ПАТ КБ "Надра", то тим самим було порушено права банку, зокрема передбачені ст. 19 Закону України "Про заставу", а також умовами договору між позичальником та банком.
Окрім того, скаржник посилається на порушення ПП "СП "Юстиція" порядку проведення аукціону, визначеного наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна".
Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2015 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.06.2015.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами 31.01.2008 між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_5 було укладено договір "Автопакет" № 35/АПМК/06/2008/840, відповідно до умов якого, останньому надано грошові кошти у розмірі 180 530, 00 доларів США та за яким в заставу був переданий автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2. За умовами договору при порушенні ОСОБА_5 умов договору щодо строку виконання зобов'язання, у позивача виникає безумовне та безспірне право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок предмета застави.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2011 у справі № 2-1198/11 задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" та стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_5, ТОВ "Парадайс" заборгованість за договором № 35/АПМК/06/2008/840 від 31.01.2008.
Відповідно до постанови відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 18.04.2011 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-2424/2010 від 09.02.2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_5, ТОВ "Парадайс" 2 223 901, 84 грн, було відкрито виконавче провадження ВП № 25917549.
В ході виконавчого провадження № 25917549 державним виконавцем 13.04.2012 було здійснено опис та арешт майна боржника - автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2.
Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві 24.04.2012 при примусовому виконанні виконавчого провадження № 25917549 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ТОВ "Українська експертна група" в особі директора ОСОБА_7
Відповідно до Висновку з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, проведеного 08.06.2012 ТОВ "Українська експертна група", вартість колісного транспортного засобу - автомобіля "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_5, становить 324 843, 00 грн без урахування ПДВ. Згідно з відмітками, зробленими на Висновку з експертної оцінки майна - колісного транспортного засобу, проведеного 08.06.2012 ТОВ "Українська експертна група", зокрема ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_5 були ознайомлені з вказаним висновком.
Між ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва та ПП "СП Юстиція" 23.11.2012 було укладено договір № К-547-ОБ-з про надання послуг з організації і проведення аукціону щодо реалізації арештованого рухомого майна, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 06.01.2012 з надання послуг по реалізації арештованого рухомого майна, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб) (п. 1.1 договору).
За цим договором Відділ передає спеціалізованій організації рухоме майно арештоване державним виконавцем, а спеціалізована організація надає послуги з організації і проведення аукціону з реалізації рухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції № 42/5 від 15.07.1999 та іншими нормативно-правовими актами України (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3. договору на аукціон передається арештоване рухоме майно за наступними характеристиками: майно арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2424 від 09.02.2011, виданого Оболонським районним судом міста Києва. Найменування майна, яке підлягає реалізації на аукціоні: автомобіль "Нummer" Н2, рік випуску 2007, білого кольору, № кузова НОМЕР_3, що є власністю ОСОБА_5 Стягувач: ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Ціна майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Українська експертна група" складає 324 843,00 грн без ПДВ.
На сайті Системи реалізації конфіскованого та арештованого майна 30.11.2012 було опубліковано повідомлення № 469552 про аукціон з продажу автомобіля "Нummer" Н2, рік випуску 2007, білого кольору, № кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, тип - легковий універсал, реєстраційний номер лоту № 865894, який відбудеться 18.12.2012 о 11:00 год., кінцевий термін реєстрації 03.12.2012 о 18:00 год.
За результатами проведених 18.12.2012 прилюдних торгів з реалізації рухомого майна, що належить ОСОБА_5 складено протокол № 1-К-574-ОБ-з, згідно якого переможцем аукціону визнано ОСОБА_6.
Предметом позову є матеріально-правова вимога ПАТ КБ "Надра" до ПП "СП "Юстиція" та відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним аукціону.
Підставами позову ПАТ КБ "Надра" визначено:
- неповідомлення позивача про передачу автомобіля "Нummer", державний номерний знак НОМЕР_2 на реалізацію, оскільки ПП "СП "Юстиція" не було розміщено інформацію про проведення торгів на сайті Міністерства юстиції України чи в засобах масової інформації;
- втрата чинності станом на день проведення аукціону висновку від 08.06.2012 ТОВ "Українська експертна група" з експертної оцінки майна - автомобіля "Нummer", державний номерний знак НОМЕР_2;
- порушення відповідачами приписів п. 3.6 Порядку № 42/5 від 15.07.1999.
Окрім того, ПАТ КБ "Надра" зазначає про те, що автотранспортний засіб, який був предметом забезпечення за кредитними зобов'язаннями громадянина ОСОБА_5 перед банком, всупереч відсутності згоди заставодержателя щодо реалізації майна в рамках зведеного виконавчого провадження було реалізовано, чим проігноровано законні права та порушено майнові права ПАТ КБ "Надра" як заставодержателя.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходили з того, що відповідно до п. 3.6. Порядку розміщення інформації про майно, що реалізовується, в засобах масової інформації не є обов'язковим, і Порядок не передбачає обов'язок організатора аукціону окремо повідомляти стягувача про час, дату та місце проведення аукціону, а тому посилання ПАТ КБ "Надра" на його неналежне повідомлення про проведені торги, в тому числі внаслідок нерозміщення вказаної інформації у засобах масової інформації, є необґрунтованими.
Також господарськими судами встановлено, що відповідачем не вказано об'єм двигуна; вид пального; пробіг; комплектація; потреба в ремонті, проте на переконання суду, незазначення такої додаткової інформації не є істотними порушеннями та не могли суттєво вплинути на формування результатів аукціону.
Щодо втрати чинності станом на день проведення аукціону висновку з експертної оцінки майна, судами попередніх інстанцій зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази заперечень з боку позивача на висновок від 08.06.2012 з експертної оцінки автомобіля "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2, а також, що дотримуючись приписів п. 3.6 Порядку (яким встановлено, що оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується), з огляду на укладення договору між відповідачами 23.11.2012, ПП "СП Юстиція" було розміщено оголошення про проведення аукціону 30.11.2012. При цьому, призначити дату проведення аукціону раніше ніж на 17.12.2012 (15.12.2012 та 16.12.2012 вихідні дні) ПП "СП Юстиція" могло лише з порушенням приписів п. 3.6 Порядку. Таким чином, в організатора торгів були наявні підстави для проведення прилюдних торгів 18.12.2012.
Суди попередніх інстанцій також встановили, що відділ Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві повідомив ПАТ КБ "Надра" листом про те, що 07.03.2012 здійснено опис та арешт майна боржника - автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2 та просив в порядку ст. ст. 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження" терміново надати інформацію про розмір заборгованості за кредитним договором та вказати період за який нараховано пеню згідно його умов. Далі відділ Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві вказав позивачу на те, що зазначений транспортний засіб було описано й арештовано керуючись положеннями п. 2 ст. 44 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно якої в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги, щодо стягнення з вартості заставленого майна, та запропонував пред'явити до відділу належно завірену копію кредитного договору та виконавчі документи (виконавчий напис або виконавчий лист) про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, для можливості в подальшому перерахувати позивачу кошти, що надійдуть від реалізації вказаного майна боржника що перебуває в заставі.
Проте, вказані документи ПАТ КБ "Надра" подано не було, про наявне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.12.11. у справі № 2-1198/11 позивач відділ Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві не повідомив, до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна не звертався.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та необґрунтованими з огляду на таке.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації, за яким його власником стає покупець, що у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення аукціонів, складання за результатами їх проведення протоколу, який підписується ліцитатором та переможцем аукціону, а також акта про проведений аукціон, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на аукціоні, а отже, є правочином.
Оскільки відчуження майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, то така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).
Разом з тим слід зазначити, що оскільки виходячи із змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами аукціону правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами аукціону, то підставами для визнання аукціону недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5.
При вирішенні спору про визнання аукціону недійсним суду необхідно встановлювати такі обставини: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна при проведенні аукціону; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.
Частиною 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Частинами 2, 3, 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.
У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (ч. 5 ст. 58, ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження").
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку звіт втрачає чинність і оцінка майна проводиться повторно.
У постанові Верховного Суду України від 01.10.2014 у справі № 6-147цс14 викладено правову позицію, згідно з якою, виходячи з правового аналізу наведених норм необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.
При цьому, проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який втратив чинність, є порушенням ч. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" та підставою для визнання таких торгів недійсними.
Згідно з ч. 1 ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Судами попередніх інстанцій не було враховано наведеного та не надано належної правової оцінки тій обставині, яка була ними встановлена, що строк дії висновку з експертної оцінки спірного автомобіля від 08.06.2012 закінчився 10.12.2012, в той час як спірний аукціон був проведений 18.12.2012.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Господарськими судами було встановлено, що 31.01.2008 між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_5 було укладено договір "Автопакет" № 35/АПМК/06/2008/840, відповідно до умов якого в заставу був переданий автомобіль марки "Нummer", рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_2. За умовами договору при порушенні ОСОБА_5 умов договору щодо строку виконання зобов'язання, у позивача виникає безумовне та безспірне право на задоволення вимог, забезпечених заставою, за рахунок предмета застави.
Частинами 6 та 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Частинами 1 та 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на заставлене майно. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" допускає можливість стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями виключно у двох вищенаведених випадках.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Господарськими судами встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2011 у справі № 2-1198/11, задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" та стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_5, ТОВ "Парадайс" заборгованість за договором № 35/АПМК/06/2008/840 від 31.01.2008.
При цьому, судами попередніх інстанцій не було перевірено та надано належної правової оцінки доводам ПАТ КБ "Надра" щодо того, що ним було направлено на адресу відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві заяву, якою поінформовано державного службовця про свою позицію щодо заборони здійснювати будь-які дії спрямовані на реалізацію спірного автомобіля. При цьому, було зазначено, що розмір заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором з ПАТ КБ "Надра" перевищує фактичну вартість заставного майна, а тому на нього не може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості перед іншими боржниками.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не було враховано, що реалізоване майно перебувало у заставі і мало особливий статус "заставного" майна, та як наслідок не встановлено з достовірністю чи були наявні у державного виконавця правові підстави для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями спірного аввтомобіля у порядку ч. 3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", та чи призвели такі обставини до того, що при проведенні реалізації майна боржника не було враховано та забезпечено права ПАТ "КБ "Надра" як заставодержателя.
Згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, то це відповідно є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду місцевому господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
До касаційної скарги ПАТ "КБ "Надра" не було додано доказів сплати судового збору з посиланням на п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку звільнена від сплати судового збору.
У постанові Верховного Суду України від 27.05.2015 зі справи № 3-197гс15 зазначено, що коли уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звертається до господарського суду не у зв'язку з виконанням своїх повноважень, а її вимоги не пов'язані з поданням позовів, щодо яких ця особа звільняється від сплати судового збору, то вона повинна сплачувати судовий збір у загальному порядку.
ПАТ "КБ "Надра" в касаційній скарзі не обґрунтувало яким чином дана справа пов'язана із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, а тому колегія суддів вважає, що скаржник не звільнений від сплати судового збору і з нього підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги в дохід державного бюджету.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111, 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 910/17740/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в дохід державного бюджету 852 (вісімсот п'ятдесят дві) грн 60 коп. за подання касаційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Головуючий - суддя Кузьменко М.В.
Судді: Васищак І.М.
Студенець В.І.