18 червня 2015 року Справа № 924/943/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Дерепи В.І.
суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" від позивача: Бережок С.І. від відповідача: не з'явились
на рішенняГосподарського суду Хмельницької області від 23.02.2015 року
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року
у справі№ 924/943/14
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства "Ізяславтепломережа"
простягнення грошових коштів
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства "Ізяславтепломережа" (далі відповідач) про стягнення 1 392 543, 59 грн., у т.ч. 1 065 799, 33 грн. основного боргу; 180 029, 56 грн. пені (за періоди з 14.02.2013 року по 15.05.2014 року та з 14.11.2013 року по 15.05.2014 року); 54 199, 40 грн. 3% річних (за періоди з 14.02.2013 року по 15.05.2014 року та з 14.11.2013 року по 15.05.2014 року); 92 515, 30 грн. інфляційних витрат (за період з березня 2013 року по квітень 2014 року та з листопада 2013 року по квітень 2014 року).
Постановою Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2014 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 року прийняті у справі № 924/943/14 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 150 495 грн. та 3 % річних в сумі 29 150 грн. Справу № 924/943/14 в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в іншому складі суду.
В постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2014 року зазначено про те, що при новому розгляді справи судам необхідно дати належну оцінку умовам договору укладеному сторонами у справі, визначити момент настання прострочки виконання грошового зобов'язання за договором у відповідача, а також дати належну оцінку підставам для зменшення розміру пені по відношенню до відповідача.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2015 року в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 150 495,00 грн. пені та 29 150,00 грн. 3 % річних відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення , а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо оплати поставленого природного газу у строки, встановлені абз.1 п.6.1 Договору купівлі-продажу природного газу, слугувало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення 180 029, 56 грн. пені та 54 199, 40 грн. 3% річних. Укладенням договорів про організацію взаєморозрахунків № 97/30 12.02.2014 року та № 393/30 від 25.09.2014 року сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 року № 13/3043-ТЕ-34. Отже, для застосування наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України та п.7.2 договору купівлі-продажу природного газу № 13/3043-ТЕ-34 від 28.12.2012 року у вигляді пені, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, які діяли на момент розгляду справи і відповідно до пункту 14 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору. Оскільки, розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені договорами про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію від 12.02.2014 року та від 25.09.2014 року, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % відсотків річних - відсутні.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 150 495 грн. та 3 % річних в сумі 29 150 грн.
В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
28.12.2012 року між сторонами укладений договір купівлі-продажу природного газу №13/3043-ТЕ-34 (далі Договір (т.1 а.с. 17-22)), за умовами якого позивач як продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, а відповідач як покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору ( п.1.1.Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору позивач зобов'язався передати відповідачеві з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року газ обсягом до 2311,0 тис.куб.м. згідно графіку. З графіку наведеному в Договорі вбачається, що поставка газу здійснюється помісячно.
Згідно з п.3.3 Договору приймання-передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу, підписаним згідно з п. 3.4 Договору. Акт є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (п.3.4). Згідно з п. 5.2 договору ціна за 1000куб.м. газу становить 1309,20 грн. з ПДВ, а згідно з п. 5.5 договору загальна вартість договору становить 3025561,20 грн. з ПДВ.
Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
12.02.2014 року між Головним управлінням державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі Управління), Департаментом фінансів у Хмельницькій облдержадміністрації (далі Департамент), позивачем та відповідачем укладено договір № 97/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст.16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" (т.2 а.с. 6-7).
Предметом зазначеного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків, відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст. 16 Закону і порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою КМУ від 29.01.2014 року № 30 - п.1 договору.
У тексті названого договору визначений розділ щодо порядку проведення взаєморозрахунків, яким визначений порядок погашення заборгованості за Договором, невиконання умов якого було підставою для звернення позивача з позовом.
В порядку погашення заборгованості визначено, що Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету 361 700 грн. на підставі рішення Мінфіну - Департаменту, який в свою чергу перераховує вказану суму грошових коштів відповідачу, а останній перераховує грошові кошти у сумі 361 700 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно Договору позивачу.
В договорі № 97/30 визначені зобов'язання сторін.
Підпунктом 2 пункту 9 договору № 97/30 передбачено, що сторони, які уклали даний договір зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Пунктом 14 договору № 97/30 передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.
До матеріалів справи (т.2 а.с. 12-13) залучено договір № 393/30 від 25.09.2014 року про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст.16 Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік".
Предметом зазначеного договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунків, відповідно до п.24 ст.14 та п.2 ст. 16 Закону і порядку та умов надання у 2014 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачались населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених Постановою КМУ від 29.01.2014 року № 30 - п.1 договору.
У тексті названого договору визначений розділ щодо порядку проведення взаєморозрахунків, яким визначений порядок погашення заборгованості за Договором, невиконання умов якого було підставою для звернення позивача з позовом.
В порядку погашення заборгованості визначено, що Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету, у сумі 1 028 489, 08 грн. на підставі рішення Мінфіну - Департаменту, який в свою чергу перераховує вказану суму грошових коштів відповідачу, а останній перераховує грошові кошти у сумі 1 028 489, 08 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно Договору позивачу.
В договорі № 393/30 від 25.09.2014 року визначені зобов'язання сторін.
Підпунктом 2 пункту 9 договору № 393/30 передбачено, що сторони, які уклали даний договір зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.
Пунктом 14 договору № 393/30 передбачено, що сторони засвідчують, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмету договору.
Оцінюючи взаємовідносини сторін у даній справі судова колегія зазначає, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень не була врахована та обставина, що позивачем нарахована пеня за періоди відповідно з 14.02.2013 року по 15.05.2014 року та з 14.11.2013 року по 15.05.2014 року та річні за періоди з 14.02.2013 року по 15.05.2014 року та з 14.11.2013 року по 15.05.2014 року, тобто, в тому числі, до моменту укладання як договору № 97/30 від 12.02.2014 року (предметом якого було проведення розрахунків на суму 361 700 грн.), так і договору № 393/30 від 25.09.2014 року (предметом якого було проведення розрахунків на суму 1 028 489 грн.).
Вказана обставина суттєво впливає на взаємовідносини сторін, оскільки вони змінилися тільки з моменту підписання зазначених вище договорів № 97/30 від 12.02.2014 року та № 393/30 та від 25.09.2014 року.
Сума позову щодо стягнення основної заборгованості складає 1 065 799 грн. і вона була задоволена судом
Судами не було з'ясовано чи стосуються взаєморозрахунки за договором 97/30 погашення основної заборгованості, яка була предметом позову у даній справі.
При повторному розгляді даної справи, судами не були враховані вказівки, які зазначені в постанові Вищого господарського суду України від 13.11.2014 року, а саме, щодо визначення моменту настання прострочки у виконанні грошового зобов'язання за договором у відповідача, а також не надано належної оцінки підставам для зменшення розміру пені.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, рішення прийняті у справі, які є предметом розгляду за касаційною скаргою позивача, повинні бути скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в іншому складі суду.
При новому розгляді справи, судам необхідно дати належну оцінку умовам Договору, укладеному сторонами у справі, визначити момент настання прострочки виконання грошового зобов'язання за Договором у відповідача, дати належну оцінку підставам для зменшення розміру пені по відношенню до відповідача, з'ясувати чи стосуються розрахунки за договором № 97/30 від 12.02.2014 року суми основної заборгованості, яка була предметом позову у даній справі. Звернути увагу на період розрахунку пені та річних, які є предметом розгляду у дані справі (пеня -150 495 грн.; 3% річних - 29 150 грн.).
Судам також необхідно, дати належну оцінку тій обставині, як впливають на взаємовідносини сторін (розмір стягнення пені та річних у зазначений вище період) укладені: договір № 97/30 від 12.02.2014 року та договір № 393/30 від 25.09.2014 року.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скарги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.04.2015 року прийняті у справі № 924/943/14 скасувати.
3. Справу № 924/943/14 направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді С.В.Бондар
Д.С.Кривда