18 травня 2015 року м. Київ К/9991/46166/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоНечитайло О.М.
СуддівГолубєвої Г.К.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 листопада 2011 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року
у справі № 2а-11543/11/16/0170
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кримська ПМК-238»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим
про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,
Приватне акціонерне товариство «Кримська ПМК-238» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій.
Окружний адміністративний суд АР Крим постановою від 08 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року, позовні вимоги задовольнив частково, визнав неправомірними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань перевірки взаємовідносин з ПП «ПАН-БУД» за грудень 2010 року, а також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.
На підставі наказу від 29 квітня 2011 року №1513 працівники податкового органу провели позапланову невиїзну перевірку позивача з питань перевірки взаємовідносин з ПП «ПАН-БУД» за грудень 2010 року, про що податковий орган склав акт від 11 травня 2011 року №5804/23-4/23444509, яким встановив порушення позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 12 198,45 грн.
За результатами проведеної перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2011 року №0005102301, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 15 248,06 грн., з яких 12 198,00 грн. за основним платежем та 3 049,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач не погоджуючись з підставами для проведення перевірки та діями контролюючого органу щодо проведення перевірки, оскаржив їх в судовому порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не дотримано вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України у частині направлення повідомлення про проведення перевірки та наказу, як підстави проведення документальної позапланової перевірки.
Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається статтею 78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи приписи статті 78 Податкового кодексу України, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень; 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків запиту податкового органу; 3) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2011 року відповідачем на адресу позивача направлено запит вих. №13019/10/23-7, яким зобов'язано позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження по взаємовідносинах з ПП «ПАН-БУД» за грудень 2010 року.
Вказаний запит отримано головним бухгалтером підприємства 30 березня 2011 року.
Однак, у визначений законом строк письмові пояснення та їх документальне підтвердження на вказаний запит позивачем надані не були.
Контролюючий орган 29 квітня 2010 року видав наказ №1513 на проведення перевірки позивача терміном 5 днів з 29 квітня 2011 року.
За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав у контролюючого органу для видачі наказу для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача.
Повідомленням від 29 квітня 2011 року відповідач проінформував підприємство про проведення перевірки і зазначив про необхідність надання документального підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ПП «ПАН-БУД».
Позапланова невиїзна документальна перевірка згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Разом з тим, в порушення зазначеної норми, вказаний наказ та повідомлення були направлені позивачу засобами поштового зв'язку лише 30 квітня 2011 року, тобто вже після початку перевірки.
При цьому, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті Податкового кодексу України є підставою для визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За встановлених обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначились щодо неправомірності дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ПП «ПАН-БУД» за грудень 2010 року та задовольнили позовні вимоги в цій частині.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 листопада 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2012 року у справі № 2а-11543/11/16/0170 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Голубєва Г.К.
Пилипчук Н.Г.