17 червня 2015 року м. Київ К/800/28186/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії судді:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуГайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
на постановуВінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року
у справі№802/617/13-а
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
доГайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Гайсинська МДПІ Вінницької області), в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 29 січня 2013 року №0001241700, №0001251700, №0001261700.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволені повністю.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року і винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач надав письмові заперечення проти касаційної скарги, в яких у її задоволенні просив відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у період з 03 по 10 січня 2013 року Гайсинською МДПІ Вінницької області було проведено документальну планову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.
За результатами вказаної перевірки складений акт від 17 січня 2013 року № 12/1700/НОМЕР_1.
За висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:
- пунктів 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку з доходів фізичних осіб на 2152 грн.;
- пункту 181.1 статті 181, пунктів 183.2, 183.10 статті 183 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 38244,12 грн. за 2011 рік;
- пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до неналежного ведення обліку доходів та витрат;
- статті 51, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
Виявлення зазначених порушень стало підставою для винесення 29 січня 2013 року податкових повідомлень - рішень:
- № 0001241700, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 2690,00 грн., з них - 2152 грн. основний платіж та 538 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- № 0001251700, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47805,15 грн., з них 38244,12 грн. за основним платежем та 9561,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 0001261700, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 510 грн. за неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, у період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування, а з 01 жовтня 2011 року перейшла на загальну систему оподаткування.
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно з пунктом 183.4 статті 183 ПК України у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на загальну систему оподаткування, за умови, якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 або пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, з початку календарного року, реєстраційна заява має бути подана не пізніше 10 січня цього календарного року; у разі якщо такий перехід здійснюється упродовж календарного року, реєстраційна заява подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що граничний обсяг оподатковуваних операцій визначається з дати переходу на загальну систему оподаткування.
У зв'язку з ненаданням відповідачем доказів на підтвердження перевищення позивачем граничного обсягу оподатковуваних операцій з 01 жовтня 2011 року, суди правомірно дійшли висновку про скасування податкового повідомлення - рішення №0001251700 від 29 січня 2013 року.
Підставою для донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб став висновок податкового органу про ненадання позивачем первинних документів, які б підтверджували факт понесення ним витрат.
Проте, судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи документами суми витрат, понесені позивачем та враховані ним під час визначення розміру оподатковуваного доходу, а тому податкове повідомлення - рішення №0001241700 також обґрунтовано визнано протиправним і скасовано.
Факт неподання розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2011 року позивачем під час розгляду справи не заперечувався.
Проте, пунктом 6 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України закріплено, що не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.
Окрема вказівка законодавця щодо осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування, вказує на особливий зміст звільнення таких осіб від фінансових санкцій за результатами діяльності за другий - четвертий квартали 2011 року.
Таким чином, особи які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі наведеної правової норми звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому кварталі 2011 року, незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.
Наведене стало підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001251700.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, які зумовили задоволення позову, а також не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року у справі №801/617/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: А.М. Лосєв
Судді: Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна