18 червня 2015 року Справа № 876/5075/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представників позивача Богдан В.В., Куць АП.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області до управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2014 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області звернулося до суду з позовом до управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі Волинської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позивач посилався на те, що відповідачем неправомірно відмовлено у списанні коштів з рахунків управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі згідно виконавчого листа від 3.09.2013 року № 755/13, оскільки ч. 1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що списання коштів органом Казначейства, у разі відсутності у державного органу відповідних рахунків, здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Позивач просив визнати дії управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі Волинської області протиправними та зобов'язати відповідача прийняти до виконання виконавчий лист № 755/13, виданий Волинським окружним адміністративним судом 3.09.2013 року, та здійснити безспірне списання коштів у розмірі 575690,10 грн. відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року позов задоволено.
Визнано дії управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі щодо неприйняття до виконання виконавчого листа № 755/13, виданого Волинським окружним адміністративним судом 3.09.2013 року, протиправними.
Зобов'язано управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі прийняти до виконання виконавчий лист № 755/13, виданий Волинським окружним адміністративним судом 3.09.2013 року, та вчинити дії, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2011 року № 845, щодо виконання даного виконавчого листа.
Постанову суду першої інстанції оскаржило управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі, подавши на неї апеляційну скаргу, до якої приєдналося управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі шляхом подання відповідної заяви.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції не врахував, що виконання судових рішень, боржниками за якими є органи Пенсійного фонду України, за бюджетною програмою КПКВ 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантується державою» є неможливим, оскільки рахунки органів Пенсійного фонду України відкриті в органах Казначейства, використовуються виключно для зарахування коштів єдиного соціального внеску та не можуть використовуватись на проведення інших видатків. Крім того, чинним законодавством не передбачено повноважень органу Казначейства на здійснення списання коштів з рахунків боржника, відкритих у банківський установах, натомість такі права мають органи державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».
Апелянт просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року і прийняти нове рішення про відмову в задоволення позову.
Вислухавши суддю-доповідача, представників позивача, які просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У справі встановлено, що згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 5.05.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 3.07.2012 року, стягнуто з ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі на користь управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі 575690,10 грн. витрат на виплату та доставку пенсій призначених по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 1.05.2008 року по 31.03.2011 року.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 5.05.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 3.07.2012 року скасовано та в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі відмовлено.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 року, допущено поворот виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 5.05.2011 року, стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі на користь ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі безпідставно стягнені витрати на виплату та доставку пенсій, призначених по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з травня 2008 року по березень 2011 року включно у сумі 575690,10 грн.
3.09.2013 року Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 755/2013р.
1.10.2013 року ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі звернулося з заявою та з оригіналом виконавчого листа від 3.09.2013 року № 755/2013р. до управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі про вчинення виконавчих дій по стягненню коштів.
Листом від 3.10.2013 року № 04-09/1035 управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі повернуло позивачу заяву від 1.10.2013 року та оригінал виконавчого листа від 3.09.2013 року № 755/2013р. з підстав того, що рахунки управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі, які відкриті в органах казначейства, використовуються виключно для зарахування коштів єдиного внеску та не можуть використовуватись на проведення інших видатків (тобто видаткові рахунки не відкриті).
6.03.2014 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про списання коштів з будь-якого рахунку управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі. Однак, листом від 12.03.2014 року відповідач повернув виконавчий лист без виконання.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення суду щодо стягнення коштів з державної установи, яка має рахунок в органах Казначейства повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2011 року № 845, а не в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2011 року № 845 (далі Порядок № 845, (п. 1).
Згідно з п. 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Відповідно до п. 4 Порядку № 845, органи Казначейства:
1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання;
2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку;
3) розглядають письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.
Аналізуючи вищенаведені норми, зокрема, ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі відсутності відповідного рахунку боржника в органах казначейської служби, стягнення коштів відбувається за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктами 47-52 Порядку № 845 передбачено процедуру безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Згідно п. 47 Порядку № 845, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства:
документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;
інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Враховуючи положення п. 47 Порядку № 845, управління Державної казначейської служби України Любомльському районі було зобов'язане розглянути заяву позивача щодо прийняття виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 3.09.2013 року № 755/13 та подати Казначейству документи та відомостей, надісланих стягувачем та боржником, а також інформацію про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до п. 24 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Як встановлено судом першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі відкрило в органах Казначейства 10 рахунків, а тому є установою, яка обслуговується, в тому числі, в органах Казначейства.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що виконання рішення суду щодо стягнення коштів з державної установи, яка має рахунок в органах Казначейства повинно відбуватись в порядку, визначеному Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.2011 року № 845, а не в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» як помилково вважає апелянт.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою задоволено позов ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи, тому підстави для її скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому, в силу наведеного вище, підставою для її задоволення бути не можуть.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу управління Державної казначейської служби України у Любомльському районі Волинської області та управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі № 803/622/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М. Старунський