03 червня 2015 р. Справа № 876/11589/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор груп" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор груп» про стягнення податкового боргу,
встановив:
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Навігатор груп» про стягнення податкового боргу у розмірі 6583,93 гривень.
Зазначає, що відповідач є платником орендної плати за землю, однак всупереч вимогам статті 36 ПК України не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати цього податку у порядку та строк, визначені ПК України.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року позов задоволений.
Відповідач - ТзОВ «Навігатор груп» оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що вона винесена без належного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що податковий орган передчасно звернувся з позовною вимогою про стягнення податкового боргу, оскільки грошове зобов'язання є неузгодженим.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому суд відповідно до ст. 196 КАС України ухвалив розглянути справу без їх участі.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Навігатор груп» перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області з 12 серпня 2005 року. У податковій декларації з плати за землю у графі земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності осіб за 2014 рік, яка подана ТзОВ «Навігатор груп» до податкового органу 17 лютого 2014 року, ТзОВ «Навігатор груп» самостійно визначена річна сума орендної плати за землю, яка підлягає сплаті за даними платника в розмірі 19752, 08 гривень, в тому числі за червень - вересень 2014 року - в розмірі 6583,93 гривень.
Податковий борг відповідача по орендній платі з юридичних осіб за червень - вересень 2014 року виник через несплату відповідачем грошового зобов'язання, визначеного самостійно у податкових розрахунках земельного податку, і становить 6583,93 гривень.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього податкового боргу та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 288.7 статті 288.7 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. Так пунктом 286.2. статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Навігатор груп» має податковий борг, який складається із суми грошового зобов'язання, визначеного самостійно відповідачем, у розмірі 6583,93 гривень.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, податкова вимога, на підставі якої визначений податковий борг відповідача, направлялась йому, була отримані ним, але є невиконана.
У зв'язку з наявністю у ТзОВ «Навігатор груп» облікованого податкового боргу Луцькою ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області на виконання вимог податкового законодавства надіслана відповідачу податкова вимога від 15.07.2014 року № 5331-25. Вказана вимога отримана відповідачем, однак ним не виконана, борг не сплачений.
Посилання апелянта на те, що податковий борг є неузгодженим грошовим зобов'язанням не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки податковий борг складається з грошового зобов'язання, визначеного самостійно відповідачем у податковій декларації з плати за землю на поточний рік, яка була подана ТзОВ «Навігатор груп» до податкового органу в межах строку, встановленого ПК України, тобто 17 лютого 2014 року.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи те, що відповідачем не були доведені свої доводи про неправомірність формування податкового боргу, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з ТзОВ «Навігатор груп» 6583,93 гривень для погашення податкового боргу.
Оскільки апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачений судовий збір у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, то він підлягає стягненню з апелянта в дохід Державного бюджету України.
Суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апелянта не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор груп" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у справі № 803/2217/14 - без змін.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор груп" судовий збір у розмірі 913 грн 50 коп на користь Державного бюджету України.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді І.М. Обрізко
Т.В. Онишкевич