Справа: № 826/2492/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Пром-Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання приймати податкову звітність засобами електронного зв'язку, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Пром-Трейдінг» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 №0005471501 та зобов'язати податковий орган приймати податкову звітність від ТОВ «Фірма Пром-Трейдінг» засобами електронного зв'язку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 № 0005471501 в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 850 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було винесене податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві на підставі пункту 200.10 ст.200 ПК України було проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих TOB «Фірма Пром-Трейдінг», у податковій звітності з податку на додану вартість за період жовтень 2014 року, за результатами якої складено Акт від 27.01.2015 №124/26-59-15-01-85/38824556.
В ході перевірки встановлено, що на порушення вимог підпункту 49.18.1 пунткту 49.18, статті 49 розділу II ст.203.1 ст. 203 ПК України позивачем несвоєчасно подано податкову звітність з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, а саме: підприємством подано податкову звітність з податку на додану вартість за № 9068083984 за жовтень 2014 року лише 21.11.2014.
03 Лютого 2015 року податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0005471501, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання у розмірі 1020 (штрафних санкцій) за платежем «податок на додану вартість» у зв'язку із встановленням порушення пп. 54.3.1 ПК України та на підставі пп. 120.1. ПК України.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України, водночас не надано доказів допущення позивачем аналогічного порушення податкової дисципліни протягом попередніх 12 місяців, з огляду на що дійшов висновку про неправомірність застосування до нього штрафних санкцій в розмірі, визначеному абз.2 п.120.1 ст.120 ПК України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.
Згідно з п.49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Як вбачається з матеріалів справи, за наявності встановленого п. 49.1 ПК України обов'язку подання звітності у строки, встановлені пп. 49.18.1 та п. 203.1 ПК України, податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 року була подана позивачем з порушенням строку, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі, визначеному п. 120.1. ПК України.
Так, оскаржуваним податковим-рішенням відповідачем за вищевикладені порушення строків подання податкової звітності до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн., тобто у розмірі, визначеному ПК України, для застосування за повторне аналогічне протягом одного року порушення податкової дисципліни.
Разом з тим, ані в ході розгляду справи судом першої інстанції, ані в ході апеляційного перегляду справи, ДПІ не надано доказів застосування до позивача штрафних санкцій за аналогічне порушення протягом останніх 12 місяців, а відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що штрафні санкції у розмірі, що перевищує 170 грн., нараховані податковим органом протиправно.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.
Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2015 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.