Справа: № 826/3421/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
16 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді суддів за участю секретаряБорисюк Л.П., Ключковича В.Ю., Собківа Я.М. Приходько К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови від 11.02.2015 ВП №46451658 та зобов'язання вчинити дії, -
В лютому 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в якому просив:
- визнати дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2015 ВП №46451658 протиправними;
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2015 ВП №46451658;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2015 ВП №46451658 протиправними.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2015 ВП № 46451658.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Державна виконавча служба України, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулася з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_5 звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою від 03.02.2015 про примусове виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 згідно виконавчого листа від 21.01.2015 № 826/11048/14, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 11.02.2015 ВП №46451658 по примусовому виконанню виконавчого листа від 21.01.2015 № 826/11048/14, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов'язання Міністерства юстиції України провести донарахування ОСОБА_5 суми справедливої сатисфакції згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2013 ВП № 40881425 на день здійснення платежу 10.02.2014 за курсом Національного банку України, що становив 11,576179 грн. в сумі 1 465,75 грн.; стягнення з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_5 різницю недосплаченої суми справедливої сатисфакції згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.11.2013 ВП №40881425 на день здійснення платежу 10.02.2014 за курсом Національного банку України, що становив 11,576179 грн. в сумі 1 465,75 грн.
Відмова у відкритті виконавчого провадження мотивована пунктом 4 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», тобто пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки боржником за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2015 є Міністерство юстиції України, відповідний виконавчий лист був пред'явлений до Державної виконавчої служби України стягувачем правильно.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені положеннями Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів для примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З метою гарантування захисту прав та інтересів учасників виконавчих проваджень, а також з метою як найшвидшого і повного виконання виконавчих документів, було визначено підвідомчість виконавчих проваджень.
Так, відповідно до ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є Апарат Верховної Ради України, Адміністрація Президента України, вищі чи центральні органи виконавчої влади, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, вищі спеціалізовані суди, апеляційні суди, Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізовані прокуратури на правах обласних, Вища рада юстиції, Національний банк України, Рахункова палата, Управління справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та їх структурні підрозділи, інші органи державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.
Як вбачається зі змісту зазначеної норми Закону України «Про виконавче провадження», на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими боржниками, окрім перелічених в ній вищих та центральних органів виконавчої влади, є також інші органи державної влади та їх посадові особи, а також територіальні підрозділи органів державної влади, які входять до системи зазначених органів та їх посадові особи.
Згідно п. 1 Положення про Міністерство юстиції України затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 395/2011, Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося вище, відмова у відкритті виконавчого провадження мотивована пунктом 4 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», тобто пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Однак, враховуючи те, що боржником за виконавчим листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2015 є Міністерство юстиції України, яке є центральним органом виконавчої влади, відповідний виконавчий лист був пред'явлений до Державної виконавчої служби України стягувачем правильно.
Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 колегія суддів оцінює критично, оскільки законом не передбачено чіткого обов'язку позивача звертатися з даним виконавчим листом саме до органів державного казначейства.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача із винесення оскаржуваної постанови, як і сама постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 11.02.2015 ВП№46451658 є протиправними, а тому постанова від 11.02.2015 ВП №46451658 підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 березня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк В.Ю. Ключкович Я.М. Собків
Повний текст ухвали складено та підписано - 19.06.2015
Головуючий суддя Борисюк Л.П.
Судді: Ключкович В.Ю.
Собків Я.М.