Справа: № 751/4627/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко Ю.К.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу,-
Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради, звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу ВП № 43812513 від 15 квітня 2015 року.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова по справі за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов'язання Управління нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячної допомоги на дитину - ОСОБА_3, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, незалежно від інших виплат з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 лютого 2014 року і проводити перерахунок виплат у зв'язку із збільшенням мінімального розміру заробітної плати.
25.06.2014 року на виконання виконавчого листа 751/3105/14, виданого 18.06.2014 року Новозаводським районним судом міста Чернігова, державним виконавцем відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання судового рішення (а. с. 6-7).
Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради надало 15.07.2014 року та 01.10.2014 року відповіді № 5902/14 та 7994/14 (а.с. 9, 10) із перерахунком допомоги (а.с. 11).
При цьому, Управління на виконання постанови листом від 15.07.2015 року повідомило Відділ примусового виконання рішень про те, що рішення суду виконано частково та здійснило перерахунок допомоги, однак виконати рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату зазначеної допомоги Управління не має можливості, у зв'язку з тим, що бюджетні призначення для забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не здійснювались; кошти на відповідному розрахунковому рахунку відсутні.
15.04.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову ВП № 43812513 про накладення штрафу в сумі 680 грн. 00 коп. за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с. 4) і боржнику направлено вимогу про виконання рішення суду (а.с. 5).
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, так як позивачем не виконується рішення суду без відсутність фінансування не може вважатись поважною причиною невиконання рішення суду.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі по тексту Закон № 606-XIV).
Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Згідно із частиною першою статті 89 Закону № 606-XIV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, Управління на виконання постанови листом від 28 січня 2015 року повідомило Відділ примусового виконання рішень про те, що рішення суду виконано частково та здійснило перерахунок допомоги, однак виконати рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату зазначеної допомоги Управління не має можливості, у зв'язку з тим, що бюджетні призначення для забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не здійснювались; кошти на відповідному розрахунковому рахунку відсутні.
Так, Управління є виконавчим органом Новозаводської. районної у м. Чернігові ради, утримується за рахунок коштів районного у місті бюджету та здійснює виконання соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.
Управління не наділене повноваження здійснювати розподіл бюджетних коштів.
Згідно з ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» це були передбачені видатки для забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розрахунковий рахунок по КПКВ 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади. їх посадових і службових осіб» управлінню праці та соціального захисту населення районної у місті ради не відкривався, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень.
Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань встановлених кошторисами.
У зв'язку з чим, що Управління, в межах своєї компетенції, здійснило всі можливі дії спрямовані на виконання рішення суду - неодноразово зверталось до компетентних суб'єктів влади з проханням надати допомогу у вирішенні питання щодо визначення джерел фінансування витрат, пов'язаних із виконанням судових рішень.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Управління виконало рішення суду в частині здійснення нарахування ОСОБА_3 щомісячної допомоги на дитину, однак виконати рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату зазначеної допомоги Управління не має можливості, у зв'язку з тим, що бюджетні призначення для забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не здійснювались; кошти на відповідному розрахунковому рахунку відсутні.
При цьому, позивачем до матеріалів справи Довідку про відсутність коштів для забезпечення виконання судових рішень (а.с.13); лист Управління до Начальника Головного Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації з проханням посприяти у вирішенні питання щодо визначення джерел фінансування витрат, пов'язаних із судовим розглядом справ та виконання судових рішень (а.с.14-15); також листи з цим же проханням Управління направляло міському голові м. Чернігова (а.с.16), Прем'єр-міністру України (а.с.17) та Віце-прем'єр-міністру України-Міністру соціальної політики України (а.с.18).
Однак, всі зазначені звернення не дали позитивних результатів. Листом Міністерства соціальної політики України Управлінню було роз'яснено, що судові рішення, пов'язані зі здійсненням соціальних виплат виконуються за рахунок коштів, які передбачені в Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» і державою вживаються певні заходи спрямовані на усунення проблем невиконання рішень суду.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 24.03.2015 року у справі № 21-66а15, де чітко встановлено,що що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Відповідно до ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач протиправно виніс постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій в той же час позивачем надано достатньо доказів та обґрунтувань своїх позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 травня 2015 року - скасувати.
Винести нове рішення, яким позов Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу ВП № 43812513 від 15 квітня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 19 червня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.