Справа: № 826/1059/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,
при секретарі Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Паливні технології» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, -
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливні технології» 22.12.2014 було подано до Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію із податку на додану вартість за листопад 2014 року.
Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 26.12.2014 за №4816/10/26-57-18-02-10 проінформувало позивача про те, що податкова декларація з податку на додану вартість з відповідними додатками до неї заповнена з порушеннями статті 48 Податкового кодексу України, оскільки податкова звітність містить недостовірні дані щодо обов'язкових реквізитів (невірно зазначено місцезнаходження підприємства), а тому не вважається податковою декларацією.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно із приписами пункту 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити податкової декларації - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків, згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до вимог пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Як вбачається з матеріалів справи позивач подав до Державної податкової інспекції у Святошинському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію із податку на додану вартість за листопад 2014 року з відповідними додатками до неї.
З наданої відповідачем відмови у прийнятті податкової декларації від 26.12.2014 за №4816/10/26-57-18-02-10 вбачається, що підставою для винесення такої відмови стали подані позивачем відомості, що не відповідають дійсності, зокрема інформація про місцезнаходження товариства, яка є обов'язковим реквізитом податкової декларації.
Проте, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (дані наведені станом на 22.12.2014, тобто на час подання податкової декларації до органу державної податкової служби), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливні технології» зазначено: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 73/1, квартира 30.
Вказана юридична адреса позивача також підтверджується Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливні технології», затвердженого Загальними зборами (протокол від 19.08.2014 №02/14), Договором оренди приміщення від 06.08.2014.
При цьому, в якості податкової адреси платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливні технології» в податковій декларації із податку на додану вартість за листопад 2014 року вказано: 03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 73/1, квартира 30.
Отже, доводи контролюючого органу щодо невідповідності податкової адреси платника податків фактичним обставинам справи, недостовірності даних щодо обов'язкових реквізитів податкової звітності, є необґрунтованими та повністю безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливні технології» є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі, податкова декларація позивача вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 22.12.2014.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: Н.М. Літвіна
А.Ю. Коротких
Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2015 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.