Справа: № 826/1857/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шостака О.О.,
суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золота Балка" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання неправомірними дій, скасування рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року позов було задоволено. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 08.04.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено перевірку податкової звітності зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства ТОВ «Торговий дім «Золота балка». За результатами перевірки складено акт від 01.09.2014 року № 201/26-55-21.
Згідно з Актом встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства протягом строків, визначених п. 57.1. ПК України. Після чого, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.10.2014 року: - № 000210/21, відповідно до якого за затримку на 22 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 66 954 грн. товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 6 695,40 грн. за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства»; - № 000211/21, відповідно до якого за затримку на 52 календарних дні сплати грошового зобов'язання у розмірі 87 794 грн. товариство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 17 558,80 грн. за платежем «збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства». Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року позов було задоволено. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до п/п. 9.1.15 та п/п. 9.1.3. ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) збір та ПДВ належать до категорії загальнодержавних податків та зборів. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України та абзацу другого статті 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (в редакції на час виникнення спірних відносин) до доходів загального фонду Державного бюджету України належить ПДВ та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. При цьому, відповідно до Наказу Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року № 119 «Про затвердження інструктивної бази» та згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів вбачається кодування надходжень до загального фонду державного бюджету за символами 3111П «Надходження до загального фонду державного бюджету», тобто за планом рахунків наведені вище рахунки для сплати ПДВ та збору належать до рахунків, на які зараховуються надходження до загального фонду держбюджету. У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 45. Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. При цьому, частиною 5 ст. 45 Кодексу передбачено, що податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок. Відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України 26.06.2002 № 122 (у редакції наказу від 30.11.2010 № 449), Єдиний казначейський рахунок, це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України. ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. ЄКР, відкритий на балансі Державного казначейства України, об'єднує кошти субрахунків, що відкриті на балансі Головних управлінь Державного казначейства України. На субрахунках ЄКР ведеться аналітичний облік коштів державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством. Окрім того, відповідно до п. 8 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609 у разі заповнення поля "Призначення платежу" з порушенням вимог, визначених у цьому Порядку, документ на переказ береться до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов'язання (код виду сплати "101").
Як вбачається із призначення платежу у платіжних дорученнях від 26.06.2014 р. та від 30.07.2014 р. позивачем вірно визначено призначення платежу із зазначенням коду бюджетної класифікації та зазначено про сплату саме збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, кошти за зазначеними платіжними дорученнями перераховані через казначейство в рахунок доходів Державного бюджету. Відповідачем під час розгляду справи не спростовано їх зарахування в рахунок доходів Державного бюджету та не доведено повернення цих коштів з бюджету на рахунок позивача. Сплата цих коштів не на той рахунок, ніж передбачено власне для збору, а зарахування на рахунок, передбачений для перерахування ПДВ, не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та до відповідного бюджету. Допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків Державного бюджету України. В свою чергу, норми ПК України, зокрема, ст. 35 цього Кодексу («Порядок сплати податків та зборів»), не містить положень щодо сплати податків на конкретні рахунки та за конкретними кодами за якими перераховуються окремі податки. Зазначені ДПІ положення ПК України встановлюють відповідальність за несплату податку (несвоєчасну сплату), у той же час зазначені положення не встановлюють відповідальності за перерахування коштів до бюджету не на той рахунок надходжень доходів Державного бюджету. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від "08" квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.