Справа: № 825/609/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
16 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року,
ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив зобов'язати відповідача включити відомості про нього, як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» (далі - Банк), до Загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а також зобов'язати відповідача виплатити йому кошти за договором банківського рахунку №661708 від 11 серпня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2015 року позов задоволено частково. Зобов'язано Фонд включити ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом згідно договору банківського рахунку №661708 від 11 серпня 2014 року за рахунок Фонду. У решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку Фонду наявна бездіяльність щодо невключення позивача до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що між позивачем, як клієнтом, та Банком укладено договір банківського рахунку від 11 серпня 2014 року №661708, за яким банк відкриває поточний рахунок для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій, а також нараховує проценти на залишок вільних коштів на рахунку за процентною ставкою з розрахунку 1%.
Пунктами 5.1, 5.2 цього договору передбачено, що строк дії договору - з дати його укладання на невизначений час. Рахунок може бути закритий за заявою клієнта.
Матеріалами справи підтверджується внесення позивачем на обумовлений вказаним договором рахунок коштів у сумі 166 500,00 грн, а також нарахування до 24 вересня 2014 року на цю суму відсотків у розмірі 73,25 грн, про що свідчать виписки по рахунку.
Листом від 01 вересня 2014 року №18/06-4799 Банк повідомив позивача про неможливість повернення залишку коштів на поточному рахунку через скрутне матеріальне становище.
Зазначена обставина стала приводом для звернення позивача до суду за стягненням з Банку залишків коштів та нарахованих відсотків.
Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 грудня 2014 року у цивільній справі №751/13348/14 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено: стягнуто з Банку на його користь 166 573,25 грн, в тому числі 166 500,00 грн - залишок коштів на рахунку, 73,25 грн - залишок нарахованих відсотків.
Також, колегією суддів установлено, що на підставі постанови правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 600 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Демарк» до категорії неплатоспроможних», рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 вересня 2014 року № 102 з 29 вересня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Демарк».
Постановою правління Національного банку України від 30 січня 2015 року № 66 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано Публічне акціонерне товариство «Банк «Демарк».
20 листопада 2014 року позивач звертався на адресу Банку з приводу включення його до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами (поточними та картковими рахунками) за рахунок Фонду.
Листом від 25 листопада 2014 року №18-13/686 Банк повідомив позивача про відсутність підстав для включення його до відповідно реєстру, з огляду на те, що під час перевірки активів неплатоспроможного банку та його зобов'язань виникли сумніви щодо законності операцій, внаслідок яких у Банку виникли зобов'язання перед позивачем, про що було подано відповідну заяву до правоохоронних органів. Також листом було повідомлено, що до часу надання правоохоронними органами належної оцінки викладеним в заяві фактам, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про блокування видаткових операцій по рахунку/рахункам позивача відкритих у Банку. За висновками наданими правоохоронними органами за результатами опрацювання заяви буде переглянуто звернення позивача.
21 січня 2015 року позивач звернувся до Фонду з приводу виплати йому коштів, розміщених у Банку. У відповідь на звернення позивача повідомлено про те, що у зв'язку із закінченням роботи тимчасової адміністрації Банку виплата коштів буде здійснюватись через установи АТ «Ощадбанк» на підставі переліку вкладників, який склала Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації Банку (далі - Уповноважена особа) (лист від 05.02.2015 №21-036-3581/15).
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогами до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання включити його до загального реєстру вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та про виплату йому коштів за договором банківського рахунку №661708 від 11 серпня 2014 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Частиною 1 статті 3 цього Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини 1 статті 26 цього Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Положеннями частин 1 - 3 статті 27 вказаного Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку
Згідно з частинами 5, 6 приведеної норми, протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Наведеним нормам кореспондують приписи пунктів 3 - 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, згідно з якими Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Пунктом 6 цього розділу Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Приписами пунктів 2, 4 розділу IV Положення закріплено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення Уповноваженою особою переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передачу Уповноваженою особою сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
У той же час, частинами 1, 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
У частині 3 статті 38 цього Закону закріплено підстави, з яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.
Частиною 7 цієї норми визначено, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку:
Таким чином, Закон закріплює обов'язок уповноваженої особи Фонду, з метою збереження активів банку, провести інвентаризацію активів і зобов'язань банку та забезпечити перевірку правочинів, вчинених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
Пунктом 6 частини 2 статті 37 вказаного Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду має право звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку;
Як свідчать обставини справи, під час виконання визначених законом повноважень в Уповноваженої особи виникли сумніви щодо законності операцій, внаслідок яких у Банка виникло грошове зобов'язання перед позивачем. З огляду на що, Уповноваженою особою ініційовано подання відповідної заяви до правоохоронних органів з метою отримання компетентних висновків щодо наявності або відсутності ознак злочину в діях осіб вказаних у заяві, в т.ч. і щодо позивача.
Як убачається із матеріалів справи, Уповноваженою особою було складено доповнення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, до якого, зокрема, включено позивача.
Зазначені обставини підтверджують, що за результатами розгляду правоохоронними органами матеріалів не було виявлено обставин, які свідчили б про те, що договір банківського рахунку, укладений між позивачем і Банком, містив ознаки нікчемного правочину.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після складання вищезгаданого доповнення до переліку вкладників які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Оскільки відповідно до приписів Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами загальний реєстр складається виключно на підставі поданого Уповноваженою особою переліку вкладників або додаткової інформації, у суду відсутні підстави для висновків про порушення відповідачем вимог чинного законодавства, адже Фонд не відмовляв позивачу у включенні його до Загального реєстру на підставі отриманого доповнення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Окрім того, з наданої до суду апеляційної інстанції від Фонду інформації слідує, що позивача було включено до згаданого загального реєстру, кошти у сумі 166 574,79 грн перераховані банку-агенту та 06 травня 2015 року отримані позивачем.
Наведені обставини свідчать про те, що вимога позивача про зобов'язання Фонду включити його до Загального реєстру вкладників є передчасною та не підлягає задоволенню.
Відтак, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо задоволення вказаної вимоги.
Тому, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М