Справа: № 357/3118/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Л.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області про перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, підвищення до пенсії, -
ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (далі - УПФУ у м. Білій Церкві) про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення нарахування та виплати основної та додаткової пенсії, підвищення до пенсії розмірі відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язання здійснити відповідний перерахунок та виплату з 01.01.2014 р.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року позов в частині вимог за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2014 р. залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії УПФУ у м. Білій Церкві щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку та виплати основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком,додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальних пенсій за віком та підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано здійснити такі виплати з 01.07.2014 р. по 02.08.2014 р., з урахуванням проведених виплат.
На вказану постанову УПФУ у м. Білій Церкві подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Згідно ст. 183-2 КАС України, справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, позивач належить до осіб, які є інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до постраждалих осіб 1 категорії та постійно проживає на території, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.07.1991 №106 віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером.
Згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в чинній редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а відповідно до неї в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
У 2014 році до 02.08.2014 р. додаткове правове регулювання відносин, пов'язаних із нарахуванням та виплатою пенсії та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими законами України - не здійснювалося.
Проте, відповідач всупереч ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснював такі виплати позивачу у меншому розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. №1210, що є протиправним з огляду на загальні засади приорітетності законів над підзаконними актами.
Проте, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03.08.2014 р., Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було доповнено, зокрема, пунктом 67, згідно якого, зокрема ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
При цьому, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України в рішенні від 25.01.2012 р. №3-рп/2012 зазначив, що відповідно до конституційних повноважень Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні виключно законами України закріплює права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, а також встановлює, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (пункти 1, 6 частини першої статті 92, частина друга статті 95 Конституції України).
Отже, оскільки Кабінету Міністрів України з 03.08.2014 р. були надані спеціальні повноваження щодо встановлення розміру деяких категорій соціальних виплат, колегія суддів приходить до висновку про те, що із вказаної дати відсутні підстави для нарахування та виплати позивачу пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, встановленому ст.ст. 39, 50, 54 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, з 03.08.2014 р. при нарахуванні належних позивачу виплат застосуванню підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 р. №1210, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що 02.08.2014 р. є кінцевим строком по який позивачу належить здійснювати виплати в розмірах встановлених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційну скаргу УПФУ у м. Білій Церкві необхідно залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 183-2 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
головуючий суддя Сорочко Є.О.
судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.