Ухвала від 18.06.2015 по справі 826/3236/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3236/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

УХВАЛА

Іменем України

18 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Пальчик В.О.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виробниче об'єднання «Габіони захід Україна» до Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство «Виробниче об'єднання «Габіони захід Україна», звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України в якому просив:

- визнати бездіяльність Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року, а саме - не перерахування на користь ПП «ВО Габіони захід Україна» грошових коштів у сумі 775 873,2 грн. протиправною;

- зобов'язати Державну казначейську службу України (код ЄДРПОУ 37567646) вчинити дії на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року, а саме - перерахувати на користь ПП «ВО Габіони захід Україна» (код ЄДРПОУ 34519228, р/р 2600761801 в АТ «РайфайзенБанкАваль», МФО 380805) грошові коштів у сумі 775 873,2 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року;

- зобов'язано Державну казначейську службу України вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 45), спрямовані на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2012 року по справі № 5010/1328/2012-3/88 за позовом Приватного підприємства «Виробниче об'єднання «Габіони захід Україна» до Відділу регіонального розвиту, містобудування і архітектури Косівської районної державної адміністрації стягнуто з Відділу регіонального розвиту, містобудування і архітектури Косівської районної державної адміністрації на користь Приватного підприємства «Виробниче об'єднання «Габіони захід Україна» заборгованість за виконання робіт щодо ліквідації наслідків стихійного лиха (повені), що сталося 23-27 липня 2008 року, передбачених договорами підряду № 114-С від 10 вересня 2008 року та № 165-С від 25 вересня 2008 року, в розмірі 775873,20 грн.

Вказане судове рішення набрало законної сили 03 січня 2013 року.

10 січня 2013 року на виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2012 року по справі № 5010/1328/2012-3/88 судом першої інстанції видано наказ № 66.

08 квітня 2013 року ПП «ВО Габіони захід Україна» звернулось до Управління державного казначейства у Косівському районі Івано-Франківської області із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2013 року № 66.

Листом від 06 листопада 2013 року № 2-03/1352 Управління державного казначейства у Косівському районі Івано-Франківської області повідомило позивача про направлення наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2013 року № 66 до Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, оскільки відповідно до листів Відділу регіонального розвиту, містобудування і архітектури Косівської районної державної адміністрації, дані кошти не передбачені у районному бюджеті на 2013 рік на погашення заборгованості за виконані роботи.

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області від 20 листопада 2013 року № 16-12/366-6960, наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2013 року № 66 на виконання пункту 33 постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 направлений 10 червня 2013 року до Державної казначейської служби України.

В подальшому, Державна казначейська служба України повідомила позивача про неможливість виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року, у зв'язку з недостатністю коштів на 2015 рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою».

Вважаючи таку бездіяльність Державної казначейської служби України є протиправною, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову .

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

01.01.2013 року набрав чинності ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Згідно ч. 1 ст. 2 та ст. 3 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений у Порядку, затвердженому постановою КМ України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку №845 на органи Казначейства покладено обов'язок, зокрема, вживати заходи до виконання виконавчих документів протягом установленого строку та розглядати письмові звернення (вимоги) осіб, які беруть участь у справі, щодо виконання виконавчих документів, а також звернення (вимоги) прокурорів.

Відповідно до пунктів 24 та 25 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Пунктом 6 цього ж Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Згідно п.28 Порядку № 845 орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №845 відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі:

1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання;

2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо;

4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.

Відповідно до п.31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Відповідно до пункту 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства:

документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником;

інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.

Відповідно до п. 49 Порядку № 845, у разі коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України (п.49 Порядку № 845).

З матеріалів справи вбачається, що наказ Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року перебуває на виконанні у відповідача з квітня 2013 року.

Отже, на час звернення позивача до суду минуло більш ніж три місяці з дня надходження виконавчого документу для виконання.

Разом з тим, відповідачем доказів виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року або вжиття заходів, згідно п.49 Порядку № 845, щодо виконання судового рішення на користь позивача починаючи з квітня 2013 року не надано.

Доводи апелянта, щодо недостатності коштів на 2015 рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою», суд до уваги не приймає, оскільки доказів неможливості виконання зазначеного вище судового рішення у 2013, 2014 роках відповідачем не зазначено.

Також, відсутність відповідних бюджетних призначень не може бути підставою для невиконання відповідачем покладених на нього функцій, пов'язаних з виконанням рішень судів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, під час виконання судового рішення, підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про захист прав позивача шляхом зобов'язання Державну казначейську службу України вчинити дії, передбачені Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 45), спрямовані на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 66 від 10 січня 2013 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 19.06.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.

Попередній документ
45341387
Наступний документ
45341390
Інформація про рішення:
№ рішення: 45341388
№ справи: 826/3236/15
Дата рішення: 18.06.2015
Дата публікації: 24.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: