Справа: № 736/448/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Синько О.О. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
16 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу, -
Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу від 23.03.2015 року у виконавчому провадженні №45001505.
Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07.10.2014 року старшим державним виконавцем ВПВР Курилець В.І. винесено постанову серії ВП № 45001505 про відкриття виконавчого провадження про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_2 щомісячну компенсацію сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 лютого 2014 року за виключенням виплачених сум.
На виконання вказаної постанови був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.02.2014 року по 03.08.2014 року, нараховані кошти в розмірі 1838,0 грн.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" № 1622-VІI від 31.07.2014 року прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" доповнено пунктом 6-7, яким установлено, що у 2014 році норми і положення статті 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Закон набрав чинності 03.08.2014 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 04.08.2014 року пенсійну справу ОСОБА_2 приведено у відповідність до вищевказаних нормативних актів.
Листом від 12.01.2015 року за № 160/06 Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області повідомило про проведений перерахунок відповідача, після чого 23.03.2015 року державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 680,0 грн. у зв'язку з невиконанням рішення суду боржником у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
За змістом статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 17 Закону № 606-XIV визначено перелік документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно частини 2 статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону № 606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За приписами статті 75 Закону № 606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Статтею 89 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі й фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Колегія суддів вважає, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють виконання у добровільному порядку рішення суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що оскільки положення ст.52 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підлягають застосуванню до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" № 1622-VІI від 31.07.2014 року, позивачем був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_2 за період з 01.02.2014 року по 03.08.2014 року, та нараховані кошти в розмірі 1838,0 грн., то позивачем виконано вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 22.06.2015р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Мацедонська В.Е.
Лічевецький І.О.