Справа: № 826/17898/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
09 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькона Плюс" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькона Плюс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькона Плюс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві по внесенню змін в систему «Податковий борг» в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» за період з 01.10.2013 по 30.11.2013, які здійснені на підставі акту від 20.03.2014 №845/26-55-22-01/38149463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 по 30.11.2013»; зобов'язання державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві відновити в системі «Податковий блок» дані податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» шляхом внесення показників, зазначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 30.11.2013.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві з метою отримання інформації відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України вчинено дії по проведенню зустрічної звірки щодо наявності господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс».
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 20.03.2014 №845/26-55-22-01/38149463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Алькона плюс» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2013 по 30.11.2013».
Не погоджуючись з внесенням змін до податкової звітності, які були здійснені на підставі вищенаведеного акту, позивач звернувся до суду.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 №236 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Відповідно до пункту 4.4 цих Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.
Згідно із положеннями статей 72, 74 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Жодних нарахувань або збільшення податкових зобов'язань, рівно як і зменшення суми податкового кредиту з ПДВ за карткою особового рахунку Позивача податковим органом здійснено не було.
Таким чином, внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, ЛІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, з вказаних норм вбачається, що позивач не звільнений від доказування.
З огляду на викладене, у позивача була можливість надати суду документи та докази декларування відповідних грошових зобов'язань протягом періоду з 01.10.2013 по 30.11.2013 та докази помилковості доводів контролюючого органу щодо відсутності позивача за своїм місцезнаходженням, проте позивачем таких доказів надано не було, а тому позов не вважається доведеним.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькона Плюс" - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.