16 червня 2015 року м. ПолтаваСправа №816/1634/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петрової Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лисака С.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
20 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області про визнання протиправною відмову провести державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ест", зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ест", і внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що 19 березня 2015 року ОСОБА_1 було подано державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області пакет документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи - ТОВ "Фірма "ЕСТ". Однак, державна реєстрація змін до установчих документів не була проведена. В усній формі державний реєстратор зазначив про відсутність кворуму при прийнятті рішення. Письмове повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови реєстратором не надано, що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У своїх письмових запереченнях зазначала, що ОСОБА_1 не зверталася до державного реєстратора із документами для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи - ТОВ "Фірма "ЕСТ". У зв'язку з відсутністю факту звернення позивача, відповідно, відсутня і відмова у проведенні державної реєстрації.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Позивач стверджує, що 19 березня 2015 року ОСОБА_1 було подано державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області пакет документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи - ТОВ "Фірма "ЕСТ". Однак, державна реєстрація змін до установчих документів не була проведена. В усній формі позивачу повідомили про відсутність кворуму при прийнятті рішення.
Разом з тим, письмової відмови у проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови реєстратором не надано.
З огляду на зазначене, позивач вважає відмову у проведенні державної реєстрації протиправною, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №755-IV.
Відповідно до статті 1 зазначеного Закону державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Порядок і підстави внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі встановлені статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Так, частиною п'ятою статті 19 зазначеного закону передбачено, що документи, подані для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, приймаються згідно з описом, копія якого видається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) в день надходження документів заявнику з відміткою про дату їх надходження.
На уточнюючі запитання суду щодо наявності у позивача опису поданих для проведення державної реєстрації документів, передбаченого частиною п'ятою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ОСОБА_1 повідомила, що такий опис у неї відсутній, пояснила, що при зверненні до відповідача, державний реєстратор оглянув пакет документів, повернув їх позивачеві та в усній формі відмовив.
У своїх поясненнях у судовому засіданні 16 червня 2015 року представник відповідача наполягала, що факту звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора не було, як і відмови у проведенні у державній реєстрації в усній та письмовій формі.
На запитання суду до якого саме реєстратора зверталася позивач ОСОБА_1 повідомила, що прізвища не запитувала.
Досліджені у судовому засіданні копії документів, які, як стверджує позивач, були подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи - ТОВ "Фірма "ЕСТ" також не містять відмітки про їх прийняття посадовою особою Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність факту звернення позивача до відповідача та подання документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи - ТОВ "Фірма "ЕСТ".
Судом досліджено залучений до матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_3 з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та встановлено, що у графі Витягу "Дані про реєстраційні дії" протягом 2015 року не зазначено вчинення реєстраційної дії "відмова у державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи".
Таким чином, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що відмова у державній реєстрації змін до установчих документів юридичної особи відповідачем не здійснювалась.
Згідно зі статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 року №6-зп "Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України" частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо вважають, що ці рішення, дія чи бездіяльність порушують їхні права і свободи або перешкоджають здійсненню цих прав і свобод, а тому потребують правового захисту в суді.
З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що умовою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона має право розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Таким чином, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.
У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього розв'язати спір.
Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв'язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.
У свою чергу, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку в публічно-правових відносинах.
Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.
Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.
При цьому позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Позивачем не надано суду належних та об'єктивних доказів, які б підтверджували факт порушення його прав, свобод та інтересів саме діями, рішеннями або бездіяльністю безпосередньо відповідача.
З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність вчинених ним дій, а тому, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною відмову провести державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ест".
Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів, які пов'язані зі зміною складу учасників юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ест", і внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд зазначає, що вона є похідною від попередньої та, відповідно, задоволенню не підлягає.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу /частина перша/; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову /частина друга/.
У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти, викладені у позовній заяві, а тому, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, оскільки її доводи та пояснення позивача у судовому засіданні не спростовують встановлених у судовому засіданні обставин справи, а, отже, у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях/бездіяльності відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 19 червня 2015 року.
Суддя Л.М. Петрова