про залишення позовної заяви без розгляду
10 червня 2015 року 2а-9604/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарях судового засідання Наталенко Ю.О., Сіренко Ю.П. за участю представників сторін, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України Київське обласне управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 26.09.2007 р. №3644, від 29.12.2007 р. №5573 та від 11.11.2008 р. №4120, -
12.08.2010 р. Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Макарівської районної державної адміністрації Київської області звернувся до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області та просить суд (з урахуванням Уточненої позовної заяви від 20.01.2010 р.) визнати недійсними та скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області:
- від 26.09.2007 р. №3644 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16) площею 246, 5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області»,
- від 29.12.2007 р. №5573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Ніжиловицької сільської ради»,
- від 11.11.2008 р. № 4120 «Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП «Макарівський лісгосп» для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради».
У подальшому у якості третіх осіб без самостійних вимог судом було залучено Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України Київське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р. вказаний позов був задоволений повністю.
На вказане судове рішення ДП «Макарівське лісове господарство» та Макарівською РДА були подані апеляційні скарги. Однак, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду зазначені апеляційні скарги були залишені без задоволення, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 р. залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Київського окружного адміністративного суду 18.04.2011 р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011 р. ДП "Макарівське лісове господарство" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на те, що при прийнятті зазначених судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 р. К/9991/15202/12 касаційну скаргу Державного підприємства "Макарівське лісове господарство" задоволено частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду 18.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 30.11.2011р. скасувати, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому, судом касаційної інстанції було зазначено, «що в поданій позовній заяві Заступником військового прокурора Київського гарнізону було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
До участі у справі було залучено третю особу ДП "Макарівське лісове господарство", якою в свою чергу також було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України.
Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи стосовно розгляду судом зазначених вище клопотань, та оцінки поважності причин пропуску звернення з позовом до суду.
Під час розгляду даного питання судам необхідно було чітко встановити коли прокурор, позивачі дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, у разі поновлення такого строку необхідно чітко вказати підстави для поновлення та їх поважність. Результати розгляду відповідних клопотань та мотиви прийняття рішення повинні були викладені у відповідному процесуальному документі.»
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції станом на час звернення з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 КАС України (в редакції станом на час звернення з позовом) було передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
В поданій позовній заяві Заступником військового прокурора Київського гарнізону було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду.
Причинами пропуску строку звернення до суду на думку прокурора є те, що протиправність оскаржуваних рішень він дізнався лише у липні 2007 р., про що свідчить Доповідна записка майора юстиції ОСОБА_1 на ім'я ТВО військового прокурора Київського гарнізону від 29.07.2010 р., План проведення перевірки дотримання посадовими особами Макарівської квартирно-експлуатаційної частини району вимог законодавства щодо обліку, цільового використання та законності відчуження земель оборони затверджений ТВО військового прокурора Київського гарнізону 28.07.2010 р., Актом №А017115 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 29.07.2010 р., Доповідною запискою ТВО начальника Макарівської КЕЧ на імя заступника військового прокурора Київського гарнізону від 11.08.2010 р. №843, та іншими матеріалами перевірки датованими липнем-серпнем 2010 року.
У судових засіданнях прокурор, а також представники відповідача наголошували на поважності причин пропуску строків звернення до суду. Представники ДП «Макарівський лісгосп» вказував, що прокурором, а також позивачами пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку клопотанню прокурора про поновлення строку для звернення до суду, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Макарівською РДА Київської області винесено розпорядження від 26.09.2007 р. № 3644 «Про припинення права постійного користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко № 16); площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області»
Підставою для прийняття розпорядження став лист Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 21.09.2007 року № 38-10-682 та дозвіл Мінтрансзв'язку від 20.09.2007 р. №6467/15/10-07 про припинення права користування частиною земельної ділянки Державної спеціальної служби транспорту (військове містечко 6) площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради та з метою скорочення витрат Державної спеціальної служби транспорту на її утримання.
Також, у розпорядженні №3644 від 26.09.2007 р. зазначається, що право постійного користування частиною земельної ділянки площею 246,5 га на території Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області припиняється з переведенням її до земель запасу Ніжиловицької сільської ради Макарівського району Київської області на підставі ст.ст. 17, 141, 142 Земельного кодексу України.
Макарівською РДА Київської області 29.12.2007 р. видано розпорядження №5573 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» в межах Ніжиловицької сільської ради» та розпорядження від 11.11.2008 р. №4120 «Про передачу у постійне користування земельної ділянки ДП «Макарівський лісгосп» для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради».
Відповідно до п. 1 розпорядження від 29.12.2007 р. №5573 ДП «Макарівське лісове господарство» надано дозвіл на проведення робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 218,04 га в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель Ніжиловицької сільської ради.
Згідно пункту 2 розпорядження від 11.11.2008 р. №4120 безкоштовно передано у постійне користування ДП «Макарівське лісове господарство» земельну ділянку площею 255,374 га - під лісами, для ведення лісового господарства в межах Ніжиловицької сільської ради.
Перевіркою, проведеною прокуратурою, встановлено, що Державною спеціальною службою транспорту вказану земельну ділянку від її користувача - Міністерства оборони України, прийнято не було, правовстановлюючих документів на право її використання та закріплення за військовою частиною НОМЕР_1 Міністерства транспорту та зв'язку України, яка на дій дислокується, не оформлювалось.
У розпорядженні Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 29.12.2007 року № 5573 та від 11.11.2008 р. №4120 зазначається, що ДП «Макарівське лісове господарство» дозволяється розроблювати проект землеустрою для відведення у постійне користування земельної ділянки площею 218,04 га для ведення лісового господарства та безоплатно передається у постійне користування земельна ділянка площею 255,374 га для ведення лісового господарства.
Спільною комісією представників Міністерства оборони України та Міністерства транспорту та зв'язку України 14.09.2004 р. складено акт приймання - передачі військового майна військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України, однак передачі Міністерству транспорту та зв'язку України безпосередньо земельної ділянки площею 271,5 га військового містечка № НОМЕР_3 , де дислокувалася військова частина НОМЕР_4 , не відбулося, у зв'язку з чим вказана земельна ділянка до теперішнього часу у відповідності до п. 25 «Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями», затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 р. №483, перебуває на обліку Макарівської КЕЧ району Міністерства оборони України.
Також, із отриманої у ході проведення прокурорської перевірки від Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області інформації вбачається, що згідно державної статистичної звітності (форми 6 - зем) станом на 02.08.2010 р. за військовою частиною НОМЕР_2 Міністерства оборони України рахується земельна ділянка площею 271,5 га, з яких: 269,5 га - ліси та інші лісовкриті площі, 1,5 га - забудовані землі громадського призначення, 0,5 га - вулиці, набережні площі.
Крім того, із акту комісійної перевірки цільового використання земель Збройних Сил України від 26.12.2008 р. вбачається, що військове майно військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , та військового містечка № НОМЕР_3 у смт. Ніжиловичі, яке і належало до сфери управління Міністерства оборони України, передано до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України згідно акту передачі від 14.09.2004 р. Земельна ділянка площею 271,5 га Міністерству транспорту та зв'язку України не передана.
Земельна ділянка військового містечка №16 згідно відомостей Управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області знаходиться в межах Ніжиловицької сільської ради за межами населеного пункту, тобто за межами села Ніжиловичі.
Як вбачається з матеріалів справи, з даним позовом (про визнання недійсними розпоряджень від 26.09.2007 р. №3644, від 29.12.2007 р. №5573 та від 11.11.2008 р. №4120) Заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся у липні 2010 р., тобто майже через 3 роки після їх винесення.
Згідно з ст.ст. 21, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та ст.ст. 6, 60 КАС України (аналогічні положення п. 2 чинної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» (далі постанова Пленуму ВАСУ) у випадках, встановлених законом, а в тому числі і вразі відхилення відповідного протесту, прокурор дійсно може звертатись до адміністративного суду з адміністративним позовом про захист прав громадян чи держави та здійснювати представництво їх інтересів у суді, однак у певному процесуальному порядку, встановленому цим Кодексом для всіх без виключень суб'єктів судового захисту.
За відповідними правилами ст. 99 КАС України, що діяли на момент винесення оскаржуваного розпорядження (аналогічні положення п. 13 постанови Пленуму ВАСУ), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, який для такої категорії позовів, як цей, встановлюється тривалістю в один рік, що обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про певні порушення.
Згідно з вимогами ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ та п.п. 5.1. п. 5 наказу Генеральної прокуратури України від 19.09.2005 р. №1 на органи прокуратури покладено обовязок здійснення на відповідній території нагляду за додержанням законів, зокрема, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 р. № Згн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» визначено, що прокурорам необхідно зосередити зусилля на додержанні законів, спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема щодо земельних ресурсів та природного середовища.
Крім того, відповідно до вимог п.п. 2.2 п. 7 наказу Генерального прокурора України «Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища» від 23.10.2009 р. №3/2гн одним з пріоритетних питань у цій сфері є здійснення нагляду за додержанням законів щодо охорони земельних ресурсів, що здійснюється з урахуванням статистичних та аналітичних даних відповідних контролюючих, правоохоронних, інших державних органів, даних моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів тощо. Зокрема, п. 11.2 цього наказу галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня зобов'язано забезпечити належну взаємодію природоохоронних прокурорів з міськими, районними, міжрайонними та іншими спеціалізованими прокурорами, а також із спеціально уповноваженими органами державного контролю у сфері охорони довкілля.
Виходячи з того, що згідно закону (ст. 121 Конституції України, ст.ст. 1, 3-6, 13, 16, 19-21 Закону України «Про прокуратуру») прокуратура була і залишається єдиною системою постійно діючих державних органів з функціями загального нагляду за додержанням законності, то, навіть, припущення наявності якихось поважних причин пропуску прокурором строку звернення до суду з цим позовом завідомо виключається.
Наведене свідчить, що згідно з вимогами чинного законодавства та відомчих наказів Генерального прокурора України нагляд за додержанням законодавства у цій сфері здійснюється прокурорами не епізодично, а постійно.
До того ж прокурор не був позбавлений можливості перевірити законність діяльності Макарівської районної державної адміністрації Київської області та прийнятих нею розпоряджень та виданих актів на право постійного користування землею протягом 2009 та 2010 років.
Таким чином, даний позов поданий з порушенням строку для звернення до адміністративного суду, оскільки у даному конкретному випадку дата проведення прокурором перевірки не може вважатися датою початку перебігу строку, передбаченого ст. 99 КАС України.
Як убачається з вимог ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Окрім того, суд хоче звернути увагу позивача, що даний (ідентичний) предмет спору частково знаходився на розгляді іншого судді Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 2а-9604/10/1070, (зокрема по цій справі прокурор просив визнати недійсним розпорядження Макарівської РДА №4120 від 11.11.2008 р.). Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2011 р. (яка набрала законної сили) вказаний позов був залишений без розгляду у зв'язку з пропуском прокурором строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, враховуючи всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні прокурора підстави не є поважними, а, отже, пропущений ним строк звернення до адміністративного суду не підлягає поновленню.
За наведених обставин позовна заява прокурора підлягає залишенню без розгляду як така, що подана після закінчення встановлених законом строків її подачі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 КАС України, суд, -
Позовну заяву Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини НОМЕР_1 , Макарівської квартирно - експлуатаційної частини району Міністерства оборони України до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Державне підприємство «Макарівське лісове господарство», Державне агентство лісових ресурсів України Київське обласне управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 26.09.2007 р. №3644, від 29.12.2007 р. №5573 та від 11.11.2008 р. №4120 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Щавінський В.Р.
Ухвала виготовлена в повному обсязі та підписана 15 червня 2015 року.