ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2438/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Шумея М.В.,
секретаря Третяк В. Р,
за участю: представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати»про стягнення заборгованості в сумі 38339,52 грн.,-
Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся в суд із адміністративним позовом до Державного підприємства «Виробниче об'єднання «Карпати»про стягнення заборгованості в сумі 38339,52 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню інвалідів та в строк до 16 квітня 2011 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві, а саме в сумі 37728,24 гривень. Крім того, позивачем за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачу нарахована пеня в сумі 611,28 гривень. Загальна сума адміністративно - господарських санкцій та пені складає 38339,52 гривень.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснили, що в 2008 році ДП ВО «Карпати»звернулось з листом № 535/337 від 08.07.2008 року до Івано-Франківського міського центру зайнятості з проханням направляти для подальшого працевлаштування на підприємстві інвалідів та з аналогічним проханням в 2010 році листом № 542/23 від 01.02.2010 року. На ДП ВО «Карпати»впродовж 2010 року Івано-Франківським міським центром зайнятості було направлено 3 особи з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування на вакансії: ОСОБА_6 на посаду сестра медична, претендент на роботу не відповідала вимогам за освітньо-кваліфікаційним рівнем -відсутність медичної освіти. ОСОБА_7 на посаду діловода -претендент не відповідала вимогам за освітньо-кваліфікаційним рівнем, відсутність вищої освіти та знань іноземної мови, оскільки підприємство працює з іноземними інвесторами. Кандидатура ОСОБА_8 за професією електромонтер з ремонту та обслуговування устаткування була направлена на зайняту на той час вакансію.
Заслухавши пояснення, представника позивача, представників відповідача, дослідивши подані на обґрунтування позовних вимог докази, суд встановив наступне.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.
Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Частина 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Частиною 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю. Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб -підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обов'язок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи -підприємця.
Також зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.
Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою:
1.Виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.
2.Створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
3.Надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.
4.Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
5.Забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.
Судом встановлено, що в 2008 році ДП ВО «Карпати» звернулось з листом № 535/337 від 08.07.2008 року до Івано-Франківського міського центру зайнятості з проханням направляти для подальшого працевлаштування на підприємстві інвалідів та з аналогічним проханням в 2010 році листом № 542/23 від 01.02.2010 року. На ДП ВО «Карпати»впродовж 2010 року Івано-Франківським міським центром зайнятості було направлено 3 особи з обмеженими фізичними можливостями для працевлаштування на вакансії: ОСОБА_6 на посаду сестра медична, претендент на роботу не відповідала вимогам за освітньо-кваліфікаційним рівнем -відсутність медичної освіти. ОСОБА_7 на посаду діловода -претендент не відповідала вимогам за освітньо-кваліфікаційним рівнем, відсутність вищої освіти та знань іноземної мови, оскільки підприємство працює з іноземними інвесторами. Кандидатура ОСОБА_8 за професією електромонтер з ремонту та обслуговування устаткування була направлена на зайняту на той час вакансію.
В 2010 році відповідачем по справі для осіб з обмеженими фізичними можливостями було створено робоче місце діловода та відповідні умови для роботи сестри медичної, за власні кошти, хоча згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів»створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, установи, організацій чи до державної служби зайнятості.
Також частиною 3 статті 18-1 цього Закону встановлено, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Таким чином, причиною не виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів в повному обсязі, насамперед послужило не порушення правил здійснення господарської діяльності Державним підприємством "Виробниче об"єднання "Карпати", а небажання осіб з обмеженими фізичними можливостями працювати або ж відсутність достатньої кількості таких осіб на ринку праці, оскільки зі сторони Державного підприємства "Виробниче об"єднання "Карпати" вжиті та вживаються заходи для виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щодо працевлаштування інвалідів.
Проте не зважаючи на вищевикладене позивачем протиправно було застосовано до відповідача адміністративно-господарські санкції та нараховано пеню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Шумей М.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.10.2011 року.