ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" лютого 2011 р. Справа № 2a-559/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікар І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
від відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі:
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Будівельник"
до відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі
про визнання незаконними дій та рішеннь, зобов'язання вчинення дій,-
10.02.2011 року Відкрите акціонерне товариство "Будівельник" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городенківському районі (надалі - відповідач) про визнання незаконними дій та рішеннь, зобов'язання вчинення дій.
10.02.2011 року позивач направив на адресу суду заяву про забезпечення адміністративного позову по справі, в якій просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії в питаннях стягнення з ВАТ "Будівельник" грошових коштів в інтересах гр. ОСОБА_4, оскільки у випадку задоволення адміністративного позову позивача буде зобов"язано повернути незаконно стягнуті кошти.
В судовому засіданні представники позивача заяву про забезпечення адміністративного позову підтримали та пояснили, що будь-які дії відповідача спрямовані на дотримання законодавчо встановленого порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах тягнуть за собою, у випадку невиплати таких компенсацій підприємством, звернення органу Песійного фонду до суду, що, як наслідок, порушує права та законні інтереси підприємства.
Представник відповідача щодо заявленого клопотання заперечив.
Розглянувши матеріали пов'язані із вказаним клопотанням, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, судом установлено наступне.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження є рішення та дії відповідача, які пов"язані з правовими підставами призначення пільгової пенсії гр. ОСОБА_4, які, як наслідок, тягнуть за собою обов"язок для позивача компенсації такої пенсії в користь відповідного органу Пенсійного Фонду України.
Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками. Окрім того визначаються права та обов"язки територіальних органів Пенсійного фонду України.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та обов'язок органу Пенсійного фонду нараховувати суми таких відшкодувань.
З урахуванням вищевказаних норм матеріального права, суд констатує, що територіальні органи Пенсійного Фонду України, в систему яких входить і відповідач, повноважні вчиняті дії спрямовані на повернення понесених витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, однак у спосіб та в порядку визначеному чинним законодавством. Водночас відповідач, під час вичнення вищевказаних дій не наділений повноваженнями щодо примусового стягнення таких коштів з підприємства чи застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, що у разі несвоєчасної компенсації збоку підприємства даних витрат, унеможливлює застосуваня з його боку жодних засобів примусу.
Згідно частини 1 статті 117 Кодексу адміністративною судочинства, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
На підставі викладеного, на переконання суду, дії відповідача, які спрямовані на дотримання законодавчо встановленого порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не можуть нести небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що в силу вимог статті 117 КАС України є підставою для відмови в задоволенні клопотання позивача.
Ураховуючи наведене, керуючись статтями 117, 118, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
.
В задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Панікар І.В.