Україна
(заочне)
25 лютого 2013 року Справа № 407/1101/2012
п/с № 2/174/115/2013
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Кудіній Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру та визнання особи такою, що втратила право користування житлом, третя особа у справі: Вільногірський міський відділ ГУ МВС України в Дніпропетровській області,
ОСОБА_3 позову, що надійшов до суду 03.12.2012 року, позивач, керуючись ст.ст. 3,109 ЦПК України, ст.ст. 316,317,321,379,383,386,391,405 ЦК України, прохає усунути перешкоду у здійсненні ним права особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права користування та зняття із реєстрації з цієї квартири колишньої дружини власника, ОСОБА_2, яка не користується цим житлом понад один рік без поважних причин.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що, відповідно до свідоцтва про право власності на спадщину за законом, виданого 02.08.2011 року приватним нотаріусом Вільногірського нотаріального округу, ОСОБА_4, він особисто отримав у приватну власність квартиру АДРЕСА_2. Зазначена квартира складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею - 46,1 кв.м.
Відповідачка, ОСОБА_2, його колишня дружина, зареєстрована у належній йому квартирі, при цьому в квартирі не проживає вже більше року, і житлово-комунальні нарахування за себе не сплачує. Шлюб між ним та відповідачкою розірваний згідно рішення Вільногірського міського суду від 10.07.2012 року.
Крім нього, в квартирі мешкає їхня з відповідачкою дочка, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а відповідачка мешкає з іншим чоловіком у м. Дніпропетровську.
Відповідач згідно рішення суду повинна сплачувати на його користь аліменти на утримання дочки, однак ці аліменти відповідачка йому не сплачує.
Тим, що відповідачка зареєстрована у належній йому квартирі, однак в ній не проживає та комунальні нарахування за себе не сплачує, порушуються його права як власника житла, оскільки він, по - перше, не бажає щоб відповідачка була зареєстрована в належній йому квартирі, а по - друге, він повинний сплачувати комунальні нарахування за відповідачку, яка членом його сім'ї вже не являється. Ніяких договорів найму належної йому квартири, він з відповідачкою не укладав.
Таким чином у відповідачки не має жодних правових підстав, щоб продовжувати бути зареєстрованою у належному йому житлі без його згоди на це. Оскільки, як він вже вказував вище: відповідачка в квартирі не проживає, ніяких договорів, на підставі яких відповідачка мала б право користуватися його квартирою, він не укладав, членом його сім'ї відповідачка не являється. Добровільно відповідачка не бажає знятися з реєстрації з належного йому житла.
ОСОБА_3 ч.І ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.
В свою чергу використовуючи надане йому право власності, він не бажає, щоб відповідачка була зареєстрованою у належному йому житлі.
ОСОБА_3 ч.І ст.317 ЦК України, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
ОСОБА_3 ч.І ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
ОСОБА_3 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Такою перешкодою в розпорядженні ним майном, він вважає реєстрацію відповідачки в належній йому квартирі проти його волі.
Крім цього, відповідачка порушує ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» згідно якої, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяті днів після прибуття на нове місце проживання зареєструвати місце проживання. Відповідачка в належній йому квартирі не проживає, однак зареєстрована у ній.
Сам по собі факт реєстрації відповідачки в належному йому житлі, не може бути підставою обмеження його права власності на це житло та реєстрацію відповідача в квартирі всупереч його волі, тому що згідно ч.2. ст. 2 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
ОСОБА_3 ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Факт, що відповідачка більше року не проживає у належній позивачу квартирі, підтверджується актом від 14.03.2012 року № 274 складеним депутатом Вільногірської міської ради, ОСОБА_6,, з участю свідків. Відповідно до вказаного акту, відповідачка, коли ще була членом його сім'ї, станом на 14.03.2012 року вже більше одного року у зазначеній квартирі не проживала без поважних причин.
У свою чергу, не проживання члена сім'ї власника квартири в цьому житлі без поважних причин понад один рік, ще не є автоматичним позбавленням цієї особи права користування цим житлом, і для цього ще необхідно і визнати цю особу такою, що втратила право користування таким житлом в судовому порядку.
Саме з цією метою позивач прохає суд позбавити відповідачку права користування квартирою відповідно до рішення суду та зняти відповідачку з реєстрації, оскільки фактично відповідачка не визнає себе такою, що втратила право користування належною йому квартирою.
ОСОБА_3 ч.І ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.
Тобто згідно вказаної норми, рішення суду про зняття особи з реєстрації повинно бути обґрунтоване, або позбавленням особи судовим рішенням права власності на житло, або позбавлення цієї особи судовим рішенням права користування житловим приміщенням.
Така позовна вимога як тільки «зняття з реєстрації місця проживання» ч.І ст.7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" не передбачена.
Відповідно до Примірного регламенту з оформлення документів та контролю з питань реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, затвердженого наказом МВС України від 03.02.2006 року № 96: до основних завдань Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України його територіальні органи і підрозділи (далі - органи реєстрації) з метою забезпечення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні та відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" повинні:
- проводити реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб на території їх обслуговування.
Тобто третьою особою ним залучена юридична особа Вільногірський міський відділ ГУМВС України в Дніпропетровської області, до складу якого входить територіальний підрозділ Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Доказами правомірності його позову є: свідоцтво про право на спадщину за законом від 02.08.2011 року, довідка від 27.11.2012 року про реєстрацію відповідача в належній йому квартирі, витяг про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 04.11.2011 року (про реєстрацію його права власності на квартиру), акт депутата від 14.03.2012 року № 274, рішення суду про розірвання шлюбу з відповідачкою від 10.07.2012 року.
В судове засідання позивач, не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та заперечень проти позову не надала, але сама була повідомлена про місце і час судового засідання належним чином, відповідно до вимог ч.5 ст. 74 ЦПК України. З врахуванням того, що позивач в заяві не зазначив заперечень проти винесення заочного рішення у справі, суд на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідачки, яка не з'явилася в судове засідання без поважних причин.
Третя особа в судове засідання також не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи за відсутності її представника.
ОСОБА_3 копії паспорту громадянина України, ОСОБА_1, 28.08.1965 р. н., значиться зареєстрованим за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2.
ОСОБА_3 копії рішення Вільногірського міського суду від 10.07.2012 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис № 102, розірвано.
ОСОБА_3 копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.08.2011 р., ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_7, 1931 р. н., що померла 13.12.2010 р., в виді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3.
ОСОБА_3 копії витягу про державну реєстрацію прав власності від 04.11.2011 року, 1/2 частина квартири АДРЕСА_4, належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 02.08.2011 р.
ОСОБА_3 довідки № 1125 від 27.11.2012 року абонентського відділу КП «Жилсервіс», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3.
ОСОБА_3 від 14.03.2012 р. № 274, складеного депутатом Вільногірської міської ради, ОСОБА_6 з участю свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, в квартири АДРЕСА_4, фактично проживають ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_5, ОСОБА_2 з грудня 2010 р. в квартирі не проживає і постійно проживає в м. Дніпропетровську з іншим мужчиною, висновок: ОСОБА_2 не користується зазначеною квартирою більше одного року без поважних причин.
ОСОБА_3 квитанції від 28.11.2012 року, позивачем сплачено, судовий збір - 107.30 грн.
ОСОБА_3 копії свідоцтва про право власності на житло від 19.05.1997 р., квартира АДРЕСА_3, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_1.
Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту порушення права приватної власності на квартиру, з факту не користування колишнім членом сім'ї житлом, яке являється приватною власністю, без поважних причин протягом більше одного року, та з факту порушення фізичною особою установленого законом порядку реєстрації місця проживання.
Відповідно до цих правовідносин, та внаслідок дослідження в судовому засіданні всіх представлених доказів і оцінки їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідачка, будучи зареєстрованою в спірному житлі за місцем проживання, не проживає в спірному житлі без поважних причин, більше одного року, з грудня 2010 р. по цей час, тому вона втратила право користування спірним житло, відповідно до положень ч.2 ст.405 ЦК України. При цьому будь-яких інших підстав, які надавали б право відповідачці користуватися спірним житлом, не встановлено. Факт же її реєстрації в спірній квартирі перешкоджає позивачу в реалізації його права приватної власності на квартиру і тягне за собою безпідставні матеріальні витрати в виді надлишкової оплати комунальних послуг, які нараховуються з врахуванням реєстрації місця проживання відповідачки.
ОСОБА_3 ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні права користування та розпорядження майном.
ОСОБА_3 ст.158 ЖК України, користування житловими приміщеннями в квартирах, які належать громадянам на праві приватної власності, можливе згідно з договором найму житлового приміщення, який укладається в письмовій формі.
ОСОБА_3 ч.2 ст. 404 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
ОСОБА_3 ч.1 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.
ОСОБА_3 ч.1 ст.7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.
ОСОБА_3 ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги законні і обґрунтовані, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 р., всі судові витрати слід покласти на відповідачку, з якої слід стягнути на користь позивача - 107.30 грн. для відшкодування сплаченого судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір - 07.40 грн., оскільки загальна суму судового збору складає 114.70 грн.
На підставі ст.ст.3-16, 319, 321, 328, 382, 386, 391, 405, 810-813 ЦК України, ст.ст. 72, 150, 156,158 ЖК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст.ст. 88, 212-215, 222-233,292, 294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2, 17.09.1965 р. н., уродженку ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстровану за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5, такою, що втратила право користування житловим приміщенням в зазначеній квартирі, що являється підставою для зняття її з реєстраційного обліку місця проживання з зазначеної адреси, чим усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1, 28.08.1965 р. н., уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_6, і/к НОМЕР_1, свого права власності на зазначену квартиру АДРЕСА_5.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 107,30 грн., для відшкодування судових витрат в виді судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір в сумі - 07.40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам та третій особі.
Головуючий суддя Шаповал Г.І.