01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
06.09.06 р. № 110/2б-2006
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Рудченко С.Г.
Міщенко П. К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Шевченківський», с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006 року
по справі № 110/2б-2006 (суддя Шевчук С.Р.)
за заявою відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк
України» в особі головного Управління по м. Києву та Київській
області ВАТ «Державний щадний банк України», м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод
«Шевченківський», с. Шевченкове, Переяслав-Хмельницький район,
Київська область
про банкрутство
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2006 року за заявою відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі головного Управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Київ порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Шевченківський», с. Шевченкове.
За результатами підготовчого засідання 29.05.2006 року була винесена ухвала, якою місцевий суд визнав ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі головного Управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний щадний банк України»кредитором з майновими вимогами в сумі 2 239 222,18 грн., зобов'язав ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у даній справі та після публікації надати суду підтвердження цьому, ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядника майна боржника -арбітражного керуючого Єгоренкова С.В., тощо.
При прийнятті ухвали підготовчого засідання суд першої інстанції зазначає, що сума заявлена ініціюючим кредитором підлягає визнанню у повному обсязі, як різниця між розміром заборгованості по кредиту та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави та є безспірною, що підтверджується наявними у справі матеріалами, боржником не заперечується, кандидатуру арбітражного керуючого Єгоренкова С.В. на призначення арбітражним керуючим у даній справі запропоновано ініціюючим кредитором.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції боржник звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати ухвалу підготовчого засідання від 29.05.2006 року, оскільки вона ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин та недоведеністю їх, отже прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2006 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 30.08.2006 року.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.08.2006 року склад суду змінився, а саме, Яковлєв М.Л. -головуючий у справі, судді Міщенко П.К. та Рудченко С.Г.
У судовому засіданні, яке відбулось 30.08.2006 року скаржником подано заяву про зміни і уточнення до апеляційної скарги із проханням ухвалу підготовчого засідання скасувати частково і прийняти нове рішення, зобов'язавши ініціюючого кредитора повторно подати оголошення в офіційні друковані органи про порушення справи про банкрутство ТОВ «Племзавод Шевченківський»та призначити нового арбітражного керуючого.
Оскільки зазначена вище заява не була мотивована, у судовому засіданні було оголошено перерву для уточнення та надання пояснень скаржником.
Справа розглядається після перерви, оголошеної у судовому засіданні 30.08.2006 року.
Ініціюючим кредитором подано відзив на апеляційну скаргу із проханням у відмові у задоволенні апеляційної скарги.
Скаржником подано заперечення до відзиву із проханням про задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006 року по справі № 110/2б-2006 без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 11 ст. Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій зазначається, зокрема: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів; дата попереднього засідання суду; дата скликання перших загальних зборів.
Відповідно цій же нормі, якщо при прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.
У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Розглядаючи заяву про порушення провадження справи про банкрутство, господарський суд досліджує сукупність ознак неплатоспроможності, але остаточну оцінку цим ознакам і обґрунтованості доказам суд надає у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, ознаками неплатоспроможності боржника є :
- грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати;
- вимоги мають бути безспірними;
- такі вимоги мають бути не задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку.
Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Тому на підставі зазначеного Закону факт безспірності цих вимог виникає з моменту визнання боржником претензії кредитора в порядку ст. 8 ГПК України або ухвалення відповідного рішення суду.
Таким чином, з цього моменту ці вимоги переходять до категорії безспірних.
Як встановлено колегією суддів, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Шевченківський»перед відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі головного Управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний щадний банк України»виникла внаслідок не виконанням останнім договорів відновлювальної кредитної лінії № 05 від 14.03.2003 року, та додаткових угод до нього: № 1 від 04.04.2003 року; № 2 від 07.04.2003 року; № 3 від 21.08.2003 року; № 4 від 23.10.2003 року; № 5 від 25.03.2004 року та № 6 від 04.08.2004 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії між сторонами було укладено 4 (чотири) договори застави.
У зв'язку із невиконанням боржника своїх зобов'язань та за зверненнями банківської установи, державним нотаріусом Переяслав - Хмельницької державної нотаріальної контори було вчинено виконавчі написи: № 499 на договорі застави № 76 від 14.03.2003 року, якими було запропоновано звернути стягнення на заставлене нерухоме майно і за рахунок коштів, виручених від продажу зазначеного нерухомого майна задовольнити вимоги банківської установи на суму 6 175 847,54 грн.; 31.08.2004 року № 2200 на договорі застави № 74 від 14.03.2003 року, якими було запропоновано звернути стягнення на заставлене нерухоме майно майнового поручителя -ТОВ «Чубки»і за рахунок коштів, виручених від продажу зазначеного нерухомого майна задовольнити вимоги банківської установи на суму 467 094,27 грн.; № 2049 від 04.07.2005 року на договорі застави основних фондів № 337 від 15.08.2003 року, якими було запропоновано звернути стягнення на заставлене нерухоме майно і за рахунок коштів, виручених від продажу зазначеного нерухомого майна задовольнити вимоги банківської установи на суму 4 974 900,22.
За наслідками виконавчих написів нотаріуса були відкриті виконавчі провадження.
15.09.2004 року, 18.04.2005 року,.26.07.2005 року, 04.08.2005 року, 09.09.2005 року в ході виконавчих проваджень державними виконавцями було проведено опис майна та його арешт, за результатами зазначених дій було складено акти опису та арешту майна.
За ініціативою кредитора було проведено експертну оцінку майна боржника товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група»та встановлено різницю між заставною оцінкою та сумою продажу в сторону зменшення вартості чи відсутності такого майна.
Із матеріалів справи вбачається, що в ході виконавчого провадження було реалізовано незначну кількість заставленого майна на суму 47 429 грн., відповідно залишок непогашеної заборгованості, безспірність якої підтверджується виконавчими написами нотаріуса, вчиненими на договорах застави, станом на дату звернення із заявою про ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство складала 6 169 867,04 грн.
На думку колегії суддів, аналіз кредитної заборгованості боржника перед кредитором, а також аналіз розміру вимог кредитора, забезпечених заставою, та рівня вартості заставленого майна, що підтверджується висновками про експертну оцінку, дає безперечні підстави вважати, що виручки в результаті продажу заставленого майна недостатньо для повного погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 5 від 14.03.2003 року, що змусило банківську установу звернутись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи та у відповідністю із висновками незалежної експертизи, різниця між сумою заборгованості та вартістю наявного заставленого майна становить 2 239 222,18 грн., тобто сума яка фактично не забезпечена заставою.
Відповідно п. 9 ст. 11 Закону, кредитор вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави не достатня для повного задоволення його вимоги, що і було зроблено ініціюючим кредитором.
Ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а відповідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
До того ж, апеляційний суд вважає, що немає підстав не довіряти висновкам експертизи, яку провело товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», також, ініціюючим кредитором вчинялись перевірки та за їх наслідками складались акти, наявні в матеріалах справи, із яких вбачається, що заставлене майно в наявності, але значно в меншій кількості, зберігається в неналежних умовах ( в незадовільному стані), та не забезпечує виконання зобов'язань за кредитним договором.
Посилання скаржника на те, що при поданні оголошення до офіційного друкованого органу про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор не виконав приписів ухвали суду і пропустив термін подачі оголошення на 2 дні є доречним але не відіграє значної ролі при вирішенні даного спору, до того ж подання повторного оголошення про порушення у справі про банкрутство Законом про банкрутство не передбачено.
Що стосується зауважень скаржника стосовно відсутності в матеріалах справи заяви арбітражного керуючого Єгоренкова С.В. про те, що він не належить до жодної категорії осіб, зазначених у ч. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, це спростовується наявною у матеріалах справи заявою останнього від 19.04.2006 року.( а.с. 124)
Тому суд за ініціативою ініціюючого кредитора та у відповідністю зі ст. ст. 3-1 та 11 Закону про банкрутство, господарський суд першої інстанції призначив саме кандидатуру Єгоренкова С.В. розпорядником майна боржника.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що висновки місцевого господарського суду, при прийнятті оскаржуваної ухвали, є обґрунтованими і цілком відповідають обставинам справи, а відтак апеляційну скаргу - товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Шевченківський», с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006 року у справі № 110/2б-2006 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Племзавод «Шевченківський», с. Шевченкове Переяслав-Хмельницького району Київської області на ухвалу господарського суду Київської області від 29.05.2006 року у справі № 110/2б-2006 -залишити без задоволення.
2. Ухвалу підготовчого засідання господарського суду Київської області від 29.05.2006 року у справі № 110/2б-2006 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 110/2б-2006 повернути до господарського суду Київької області.
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Рудченко С.Г.
Міщенко П. К.