Справа № 22-ц-3656 Г Головуючий 1 інст. - Лазарєв А.В.
Категорія: поновлення права Доповідач - Бездітко В.М.
28 липня 2009 року Судова колегія палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді Маміної О.В.
суддів Бездітка В.М., Трішковій І.Ю.,
при секретарі Козир Л.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2009 року по цивільній справі за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_1,
третя особа - Харківська міська рада
про знесення самочинно збудованого гаражу, стягнення моральної шкоди, -
Позивачка звернулася до суду зі вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником гаражу, розташованого на подвір'ї будинку АДРЕСА_1. У липні 2008 року виявилося, що ОСОБА_1 самовільно збудовано капітальний гараж з використанням стіни гаражу позивачки в якості стіни свого гаражу, його ворота перекривають виїзд з гаражу позивачки. Просила зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно збудований нею капітальний гараж та стягнути на її користь 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_1
Відповідачка позов не визнала, посилаючись на те, що не має на праві власності гаражу, не будувала ніякий гараж і не створювала перешкод у користуванні гаражем позивачці.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 знести за її рахунок самочинно побудований нею капітальний гараж у дворі будинку АДРЕСА_1. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як такого, що ухвалене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, та ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування скарги вказано, що ніякого відношення до гаражу ОСОБА_1 не має, його належність саме відповідачці судом встановлена без урахування її доводів, а тому вона не може відповідати за спричинену моральну шкоду, оскільки не заподіювала її позивачці.
Вислухав доповідь судді, пояснення з'явившихся учасників процесу, встановив обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обміркувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 33 ЦПК України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. У разі відсутності згоди на це позивача суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.
Відповідно до ч. 1,3 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 самочинно побудувала капітальний гараж у дворі будинку АДРЕСА_1та перешкоджає позивачці користуватись належним їй гаражем. Тим самим вона порушила право позивачки щодо користування власним гаражем і заподіяла моральну шкоду.
Проте, такі висновки рішення суду не ґрунтуються на матеріалах справи та досліджених доказах.
При вирішенні справи судом не взято до уваги, що відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 9 липня 2008 року (а.с. 36), ОСОБА_1 належить спірний гараж згідно договору від 15 жовтня 2008 року (як вказано в постанові), укладеного з КПЖРЕП дільниці № 41.
Посилаючись на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи як на доказ належності спірного гаражу відповідачці, суд не з'ясував, яким чином вона могла укласти договір з КПЖРЕП дільниці № 41 15 жовтня 2008 р., а сама постанова винесена 9 липня 2008 року.
Беручи до уваги, що ОСОБА_1 в ході розгляду справи судом першої інстанції і її представник у суді апеляційної інстанції заперечували належність їй спірного гаражу, а в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі документи на гараж (договір, свідоцтво тощо) судова колегія приходить до висновку, що суд належним чином не визначив коло осіб, питання про права та обов'язки яких необхідно вирішити судовим рішенням. Не притягнуто до участі у справі дільницю № 41 КПЖРЕП, а у разі, якщо дільниця не є юридичною особою - КПЖРЕП, із якими, вірогідно, був укладений договір ОСОБА_1 відносно гаражу.
Як наслідок неповного з'ясування судом обставин справи, постановлене судом рішення про зобов'язання відповідачки знести „самочинний побудований нею капітальний гараж у дворі будинку АДРЕСА_1”, не може бути виконане, оскільки ніяких відомостей про конкретне місцезнаходження гаражу, про сам гараж (розмір, матеріал, з якого він зроблений тощо), крім посилання на двір будинку, в рішенні не вказано. В той же час сторони підтвердили, що у дворі вказаного будинку знаходиться значна кількість гаражів.
Якщо судом буде встановлений належність спірного гаража не ОСОБА_1, а іншій особі, то цю особу належить залучити до участі у справі.
Вказані обставини відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухваленого по справі судового рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 1 квітня 2009 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді