Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
23.08.06 Справа № 114/18-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Яковлева М, Л, (доповідач по справі),
суддів: Міщенко П. К. суддів: Рудченка С.Г.
.
секретар судового засідання: Рустам»ян Е.А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 23.08.2006 року у справі № 114/18-06.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шандра», с. Шандра Миронівського району Київської області на постанову господарського суду Київської області від 12.05.2005 року
по справі № 114/18-06 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі, м. Миронівка, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шандра», с. Шандра, Миронівський район, Київська область
про стягнення 5 622,08 грн.
Обставини справи:
В березні 2006 року Прокурор Миронівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду у Миронівському районі, м. Миронівка звернувся до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Агрофірма Шандра», с. Шандра про стягнення заборгованості по виплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 5 622,08 грн.
Постановою господарського суду Київської області від 12.05.2006р. по справі № 114/18-06 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Агрофірма Шандра»на рахунок Управління Пенсійного фонду у Миронівському районі 5 622,08 грн. заборгованості.
Не погоджуючись із винесеною постановою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Київської області від 12.05.2006р.
В апеляційній скарзі на постанову місцевого господарського суду скаржник обґрунтовує свою вимогу тим, що дана постанова винесена при неповному з'ясуванні обставин справи, а також з невірним застосуванням норм матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.07.2006 року апеляційну скаргу ТОВ «Шандра»прийнято до провадження.
Відповідно до розпорядження Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.08.2006 року у зв»язку з виробничою необхідністю здійснено заміну у складі колегії суддів, відповідно до якого перегляд рішення здійснюється головуючим суддею - Яковлєвим М.Л., суддями -Рудченком С.Г., Міщенком П.К.
Відповідач у судове засідання не з»явився, про причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду справи, а тому справа слухається за наявними у справі матеріалами.
Проти вимог апеляційної скарги позивач заперечив з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду залишити без змін виходячи з наступного:
У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як було встановлено апеляційним господарським судом, підприємство відповідача зареєстроване як платник збору до Пенсійного фонду, тому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року є платником страхових внесків -відрахувань на соціальне страхування та збору на обов»язкове державне пенсійне страхування, отже, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону має подавати звітність до ПФУ, нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески до ПФУ.
На підставі щомісячних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнобов»язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», товариство відповідача має заборгованість зі сплати таких витрат за період з жовтня по грудень 2005 року в сумі 5 622,08 грн.
Відповідач, як вже зазначалось вище, зареєстрований як платник збору до Пенсійного фонду, тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, а отже відповідно до пункту 5 ст. 1 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року має сплачувати страхові внески до ПФУ.
Відповідно до п. 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року та Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року, відповідач зобов»язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату пенсій і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України, оскільки відповідно до вказаного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування»№ 400/97-ВР від 26.06.1997 року для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об»єктом оподаткування яких є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено ставку в розмірі 100% від об»єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 ст. 12 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.п. 6.4. ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України до 16.01.2004 року передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Пунктом 6.8. ст. 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Таким чином, орган Пенсійного фонду самостійно здійснює розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, і такий розрахунок надсилається підприємству-платнику чи вручається його уповноваженій особі лише один раз на рік до 20 числа поточного року. На виконання вимог Закону позивачем було надіслано відповідачеві такі розрахунки, а також підтверджено їх отримання відповідачем (а.с. 7, 8, 9). Доказів сплати заборгованості відповідачем не подано.
За таких обставин та у відповідності з наявними доказами, борг відповідача по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах в сумі 5 622,08 грн. підтверджується та підлягає стягненню.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України № 1058 Управління Пенсійного фонду має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми. А на підставі ч. 3 ст.106 зазначеного Закону мають право звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.
Беручи до уваги зазначене вище, апеляційний господарський суд, підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ «Шандра»не вбачає, оскільки відповідачем не доведено факт порушення господарським судом Київської області норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова господарського суду Київської області від 12.05.2006 року по справі № 114/18-06 прийнято судом у відповідності до вимог чинного законодавства та після повного і всебічного з'ясування всіх обставин справи.
Керуючись: п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ТОВ «Шандра»на постанову господарського суду Київської області від 12.05.2006 року по справі № 114/18-06 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Київської області від 12.05.2006 року по справі № 114/18-06 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 114/18-06 повернути до господарського суду
Київської області.
Головуючий суддя: Яковлєв М. Л. Судді: Міщенко П. К. Судді: Рудченко С.Г.