01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
06.09.06 р. № 7/109
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Рудченко С.Г.
Міщенко П. К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 року
по справі № 7/109 (суддя Іванко Л.А.)
за заявою Прокурора Чорнухинського району в інтересах держави в особі Лохвицької
державної податкової інспекції, м. Лохвиця, Полтавська область
до товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт», с. Кизлівка,
Чорнухинський район, Полтавська область
про визнання банкрутом,
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2005 року порушено провадження у справі № 7/109 про банкрутство ТОВ «Зернопродукт», с. Кизлівка за заявою Прокурора Чорнухинського району в інтересах держави в особі Лохвицької державної податкової інспекції.
23.02.2006 року місцевий суд визнав грошові вимоги ряду кредиторів та зобов'язав визнані вимоги внести до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Зернопродукт».
01.03.2006 року до суду першої інстанції звернулась Лохвицька МДПІ Полтавської області з клопотанням накласти арешт на майнові активи ТОВ «Зерно продукт», які знаходяться у користуванні інших осіб шляхом заборони на проведення реалізації відповідних активів.
02.03.2006 року суд першої інстанції виніс ухвалу, якою наклав арешт на майновий комплекс ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод», оскільки у статуті ТОВ «Чорнухинський комбікормовий завод» знаходяться майнові частки ТОВ «Зернопродукт»в розмірі 80,41%.
Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Полтавської області відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про накладення арешту, оскільки вона прийнята з порушенням норм діючого законодавства та порушує майнові інтереси банківської установи.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року по справі № 7/109 апеляційну скаргу було прийнято до провадження і призначено розгляд справи на 06.09.2006 року.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2006 року розгляд даної справи здійснюється у складі колегії суддів: Яковлєва М.Л. -головуючого у справі, суддів Міщенка П.К. та Рудченка С.Г.
Ліквідатор та кредитори відзиву на апеляційну скаргу не надали, у судове засідання не з'явились, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що дає підстави суду для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника кредитора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 року по справі № 7/109 залишити без змін, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Як встановлено колегією суддів грошове зобов'язання боржника перед скаржником виникло внаслідок невиконання договору кредитної лінії № 01/2004/34/10 від 20.04.2004 року, яку банківська установа відкрила товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт».
З метою забезпечення зобов'язань по кредиту між відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської області та товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський комбікормовий завод»було укладено договір іпотеки № 01/2004/75/16 від 20.04.2004 року, згідно з яким іпотекодавець передавав в іпотеку цілісний майновий комплекс -комбікормовий завод, який належить іпотекодавцю на праві власності.
Крім вищезазначеного, з метою додаткового забезпечення зобов'язань боржника за кредитним договором між банківською установою та товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський комбікормовий завод» було укладено договір застави № 01/2004/75/17 від 20.04.2004 року про передачу у заставу власні автотранспортні засоби.
У разі невиконання зобов'язань боржника банк, відповідно зазначених вище договорів мав право звернути стягнення на предмет іпотеки та застави і задовольнити свої вимоги у повному обсязі.
Як зазначає скаржник у апеляційній скарзі, у зв'язку із тим, що боржником було порушено умови кредитного договору щодо погашення кредиту та сплаті відсотків, 06.02.2006 року він звернувся до приватного нотаріуса із заявою про вчинення на договорах іпотеки та застави виконавчих написів, що і було зроблено, після чого 08.02.2006 року скаржник направив лист до виконавчої служби на примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.02.2006 року визнано та внесено до реєстру вимог кредиторів кредиторські вимоги скаржника в розмірі 2 262 760,92 грн. основного боргу та 15 691,52 грн. пені (вимоги включено до першої черги задоволення вимог кредиторів).
Як стверджує відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської області 16.03.2006 року йому було вручено повідомлення про те, що 14.03.2006 року до ВДВС надійшла ухвала господарського суду Полтавської області у справі № 7/109 від 02.03.2006 року, про накладення, за клопотанням Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції, арешту на майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський комбікормовий завод», 80,41 % майнових часток якого належить товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт».
Зазначена ухвала про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський комбікормовий завод»порушує, як стверджує скаржник, його майнові права та інтереси, оскільки, відповідно ст. 31 Закону про банкрутство, заставодержатель має право на першочергове право на задоволення своїх вимог.
Крім того, скаржником зазначено, що ВДВС вже було розпочато процедуру примусового стягнення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопродукт»за рахунок цілісного майнового комплексу «Чорнухинський комбікормовий завод».
З цього приводу слід вказати наступне:
- по-перше, відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- по-друге, заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно до дня введення процедури санації, або до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, або до затвердження господарським судом мирової угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника банкрутом;
- по-третє, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що будь-які дії направлені на продаж майна боржника у процедурі розпорядження майном є такими, що порушують приписи закону про банкрутство.
До того ж, слід зазначити, що грошові вимоги банківської установи до боржника забезпечені заставою, віднесені судом до першої черги задоволення кредиторських вимог, та підлягають, відповідно до ст. 31 Закону до першочергового задоволення.
Процедура банкрутства виключає задоволення вимог будь-кого з кредиторів самостійно, в обхід порядку, оскільки це призводить до порушення майнових прав інших кредиторів.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що накладення арешту місцевим господарським судом у оскаржуваній ухвалі цілком обґрунтоване та відповідає обставинам справи, а також захищає не тільки інтереси самого скаржника а також всіх кредиторів, а відтак апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської області задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»в місті Лубни Полтавської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 року у справі № 7/109 -залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.03.2006 року по справі № 7/109 -залишити без змін.
Матеріали справи № 7/109 повернути до господарського суду Полтавської
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Рудченко С.Г.
Міщенко П. К.