Справа № 132/4649/13-ц Провадження № 22-ц/772/1850/2015Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1
Категорія 41Доповідач Колос С. С.
"16" червня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :
Головуючого :ОСОБА_2
суддів :ОСОБА_3, ОСОБА_4
при секретарі : ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до голови Сальницької сільради Калинівського району ОСОБА_7 про захист честі і гідності та ділової репутації за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2015 року, -
Встановила :
Рішенням Калинівського районного суду від 07 травня 2015 року в зазначеному позові відмовлено .
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили порушення права позивача .
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права .
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі та вимог заявлених в суді першої інстанції, заслухавши ОСОБА_6, який просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, нанедотримання норм матеріального права, ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9, які просять відхилити апеляційну скаргу за безпідставністю, колегія суддів прийшла до висновку, що скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав .
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим .
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом .
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт порушеного права, не доведено, що інформація висловлена ОСОБА_8 на адресу позивача принижує його честь та гідність .
З такими висновками суду першої інстанції слід погодитись з наступних підстав .
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 « Про судову практику у справах про захист гідності і честі фізичних осіб, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи » вбачається, що позовна заява про захист честі і гідності фізичної особи повинна містити, зокрема відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача, яка саме інформація поширена відповідачем, із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє право .
Обгрунтовуючи свій позов про захист честі та гідності, ОСОБА_6 послався та ті факти, що ОСОБА_7, як голова Сальницької сільської ради, на розширеному засіданні правління РСТ « Сальник » заявив, що позивач розікрав кошти сплачені за спожиту електроенергію. Цю ж інформацію розповсюдив у статті, яку роздавав членам товариства, а також у листі до голови Вінницької обласної ради та заяві до прокурора Калинівського району .
З матеріалів вбачається, що у зазначених статті та зверненнях до відповідних державних та правоохоронних органів давалася інформація, яка потребувала перевірки, а саме отримання коштів за використану електроенергію від членів товариства та невідповідність розміру сплати за неї енергопостачальнику .
В пункті 16 зазначеного Пленуму зазначено, що відповідно до ст.. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов»язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк .
Судом першої інстанції вірно зазначено, що у випадку, коли особа, звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та дати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки в такому мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого Конституцією України, а не поширення недостовірної інформації .
Крім того, судом, за внутрішнім переконанням, обґрунтовано не прийнято до уваги покази свідків, так як вони повідомляли про одні і ті ж події, однак протилежні за своїм змістом, а апеляційний суд в силу наданих йому повноважень позбавлений права вдаватися до переоцінки таких доказів .
Відповідно до ст.. 277 ч. 7 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена .
Зі змісту позовної вимоги вбачається, що ОСОБА_6 просив вибачитися за розповсюдження неправдивої інформації перед ним. Дане вибачення повинно бути оформлено на бланку сільської ради с. Сальник з відповідним текстом та з печаткою .
Зазначене вказує на те, що позивач обрав не той спосіб спростування інформації, який передбачений законодавством .
Крім того, як вбачається зі змісту вимоги, просив спростувати інформацію на бланку та з печаткою сільської ради с. Сальник, тоді як сільська рада с. Сальник до участі у справі залучена не була. Не пред»явлено вимоги і про спростування такої інформації, як це передбачено законом .
Зазначене вказує на те, що судом першої інстанції, відмовивши у задоволенні позовних вимогах дав належну оцінку зібраним по справі доказам .
Судові витрати стягнуто у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін .
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити .
Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2015 року - залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Протягом двадцяти днів з часу проголошення ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Головуючий : С. С. Колос
Судді : В. С. Вавшко
ОСОБА_4
З оригіналом згідно :