Справа № 127/8731/15-к
1-кп/127/734/15
19.06.2015 місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, внесене 29.08.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014020010006227 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 21.01.2014 року Вінницьким міським судом за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі. На підставі ст. 70, 72 КК України штраф в розмірі 8500 гривень, призначений вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 року допущено до самостійного виконання. Звільнений 21.03.2014 року по відбуттю покарання, штраф за вироком від 24.12.2008 року в розмірі 8500 гривень не сплачений,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_4 біля 13:00 години 29.08.2014 року, перебуваючи по вул. І. Бевза, в м. Вінниці напроти будинку № 16 побачив автомобіль ВАЗ 2106 державний номерний знак НОМЕР_1 . Підійшовши до даного автомобіля ОСОБА_4 помітив, що задні ліві дверцята автомобіля не зачинені на замок. В цей час у ОСОБА_4 виник умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій умисел, керуючись жагою наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає ОСОБА_4 діючи умисно та з корисливих мотивів, відчинив незачинені дверцята, після чого проник до салону автомобіля, звідки таємно скоїв крадіжку ноутбука «LENOVO», який знаходився в матерчатій сумці з мишкою та зарядним пристроєм, та лазерного нівеліра «Горизонт», що належать громадянину ОСОБА_6 , та відповідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1642/1643/14-21 від 06.10.2014 ринкова вартість ноутбука марки «LENOVO G 560» станом на момент скоєння крадіжки становить 3814,20, ринкова вартість лазерного нівеліра «Горизонт LHK -1|1-140» станом на момент скоєння крадіжки становить 1348,20 гривень. Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдав матеріального збитку ОСОБА_6 на загальну суму 5162,40 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину визнав та суду повідомив, що він 29.08.2014 року близько обідньої години (точної години не пам'ятає) проходив в м. Вінниці по вул. Бевза та помітив автомобіль ВАЗ 2106, в якому лежав ноутбук та були не зачинені задні дверцята. Побачивши незачинені дверцята він вирішив здійснити крадіжку речей з машини. З автомобіля він викрав ноутбук «LENOVO», що лежав на задньому сидінні та лазерний нівелір, який лежав між передніми сидіннями. Викрадені речі він залишив в себе та згодом усвідомивши скоєне, дізнався номер мобільного телефону потерпілого, зателефонував йому та попросив забрати викрадені речі, які він залишив на капоті автомобіля. На даний час потерпілий претензій не має, шкоду йому відшкодовано в повному обсязі.
З документів, що надані прокурором на обґрунтування обвинувачення вбачається, що 29.08.2014 року з заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_6 , що підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.08.2014 року. Згідно вказаної заяви потерпілий просив прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 13:00 год. до13:20 год. 29.08.2014 року, шляхом пошкодження замка дверей автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_1 , що знаходився по вул. І.Бевза в м. Вінниці, навпроти будинку №16, здійснив крадіжку ноутбука марки «Леново» та лазерного нівеліра «Горизонт», чим заподіяв матеріальну шкоду на загальну суму 5000 грн.
З висновку експерта №352-Д від 01.09.2014 вбачається, що два сліди папілярних узорів розрізами 17х30мм., 10х14мм. вилучених 29.08.2014 за фактом крадіжки з автомобіля ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 , для ідентифікації особи непридатні.
З висновку експерта № 1642/1643/14-21 від 06.10.2014 року вбачається, що ринкова вартість ноутбука марки «Lenovo» моделі «Idea Pad G560» станом на момент скоєння крадіжки - 29.08.2014 року з урахуванням зносу та робочого стану складала 3814,20 грн. Ринкова вартість нівеліра марки «Горизонт» моделі «LHR-1/1-140» станом на момент скоєння крадіжки - 29.08.2014 року з урахуванням зносу та робочого стану складала 1348,20 грн.
Постановою про визнання речових доказів від 09.10.2014 року, ноутбук «LenovoG 560» та лазерний нівелір «Горизонт» моделі «LHR-1/1-140» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12014020010006227, які повернуті власнику, що підтверджується розпискою ОСОБА_6 від 10.10.2014.
З висновку судово-психіатричного експерта №73 від 10.03.2015 року вбачається, що ОСОБА_4 в період часу, до якого відносяться інкриміноване його діяння, на хронічне душевне захворювання не страждав. Перебував поза будь-яким тимчасовим розладом психічно діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В теперішній час ОСОБА_4 на хронічне душевне захворювання не страждає, перебуває поза будь-яким тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, у нього виявлено емоційно нестабільний розлад особистості по імпульсивному типу. В теперішній час ОСОБА_4 може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин справи, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позиції та роз'яснивши, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Аналіз показань обвинуваченого та досліджених доказів свідчить, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки чужого майна є доведеною. Так, суд приймає до уваги як належний, допустимий та достатній доказ вини обвинуваченого його показання, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини злочину, а саме таємний спосіб викрадення, умисні дії ОСОБА_4 , корисливий мотив та мету.
ОСОБА_4 добровільно повідомив суду всі обставини вчинення злочину, які узгоджуються з письмовими доказами у справі. Вказані докази в сукупності доводять винуватість обвинуваченого, є достатніми для висновків суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу злочину та надання правової кваліфікації дій обвинуваченого.
Суд, оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_4 , кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
З характеристики ТОВ ЖЕО № 3706 від 26.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання скарг від сусідів та мешканців будинку на ОСОБА_4 в ТОВ «ЖЕО» не надходило.
Згідно довідки ВОПНЛ ім. Ющенка від 15.09.2014 №2-6171, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні, остання госпіталізація з 26.12.2008р. по 15.01.2009р. з діагнозом: «Емоційно-нестабільний розлад особистості». Перебуває під консультативним спостереженням.
Згідно довідки КП ВОНД «Соціотерапія» від 12.09.2014 року №2442-м ОСОБА_4 на наркологічному обліку не перебуває.
З вимоги про судимість відносно ОСОБА_4 від 06.09.2014 року вбачається, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз судимий 21.01.2014 року Вінницьким міським судом Вінницьким міським судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121, ст. 70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі. На підставі ст. 70, 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн., призначене вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 року допущено до самостійного виконання. ОСОБА_4 звільнений 21.03.2014 року по відбуттю покарання. Покарання за вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 року у виді штрафу не відбуте, штраф не сплачений. Вказане переконує суд у тому, що ОСОБА_4 вчинив злочин як в період непогашеної судимості за вироком від 21.01.2014 року, так і в період невідбутого покарання за вироком від 24.12.2008 року.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив умисний корисливий злочин середньої тяжкості в період непогашеної судимості та невідбутого покарання, вину у вчиненні злочину визнав, не працює, шкоду потерпілому відшкодував.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та добровільне відшкодування шкоди потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає рецидив злочинів, оскільки ним вчинено новий умисний злочин під час невідбутого покарання, а відповідно і не погашеної судимості за вчинення умисного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
З урахуванням наведеного, думки потерпілого, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки призначення інших видів покарань визнано судом недостатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових злочинів засудженим.
Крім того, суд враховує, що покарання за попереднім вироком у виді штрафу ОСОБА_4 не відбуте, що є підставою для застосування ст. 71 КК України та призначення покарання за сукупністю вироків.
При цьому суд виходить з приписів Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно яких при призначенні покарання, яке згідно з ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд незважаючи на це, має застосовувати вимоги ст. 71 КК України і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Крім того, з обвинуваченого слід стягнути судові витрати у справі, які згідно із довідкою про витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні №1642/1643/14-21 від 06.10.2014 року становлять 738,00 гривень та витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи № 352-д від 23.09.2014 року становлять 393,12 гривні.
Також, вирішити питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.65, 185 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 72 КК України, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді одного року позбавлення волі зі сплатою штрафу в сумі 8500,00 гривень, призначеного вироком Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.12.2008 року, який виконувати самостійно.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання, тобто з 26.02.2015 року.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 12014020010006227 в сумі 1131,12 грн.
Речові докази у кримінальному провадженні - ноутбук «Lenovo G 560» та лазерний нівелір «Горизонт» моделі «LHR-1/1-140», які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: