Справа № 127/10910/15-к
Провадження № 1-кп/127/821/15
05 червня 2015 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 29.03.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010002034 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Жабче Горохівського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого: 15.06.2005 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,
27.10.2005 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання, призначене вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 15.06.2005 року і всього призначено 5 років позбавлення волі;
28.09.2009 року Володимир-Волинським міським судом Волинської області за ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 357 КК України на 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання, призначене вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 27.10.2005 року і всього призначено 7 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією усього майна;
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, без постійного місця проживання, раніше судимого:
18.06.1998 року Старокиївським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 142 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
06.06.2001 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ч.2 ст. 140 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна;
21.05.2002 року Ленінським районним судом м.Вінниці за ч.2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
20.03.2009 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі;
28.04.2009 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
10.08.2009 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст.. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання по вироку Солом'янського районного суду м.Києва від 28.04.2009 року та остаточно призначено 5 років позбавлення волі;
04.12.2009 року Солом'янським районним судом м.Києва за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 190 КК України на 6 років позбавлення волі,
у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-
До Вінницького міського суду Вінницької області 14.05.2015 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 187 КК України, затверджений прокурором прокуратури м. Вінниці ОСОБА_3 .
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив суд постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття та повернення обвинувального акту не вбачає. Крім того, просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , вважаючи, що ризики, визначені при обранні запобіжного заходу не відпали.
Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту. Також не заперечував щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заперечував щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту оскільки в судовому засіданні відсутній ОСОБА_6 . Не заперечував щодо продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання не доставлений, оскільки утримується під вартою в слідчому ізоляторі м. Ізмаїл та рахується за старшим слідчим СВ Білгород-Дністровського МВ ГУ УМВС України в Одеській області, який дозволу на його етапування суду не надав, а від проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку обвинувачений відмовився.
Зважаючи на те, що суд позбавлений можливості провести підготовче судове засідання за участі ОСОБА_6 , обвинувальний акт до розгляду судом не призначений, а КПК України передбачено можливість виділення в окреме провадження лише кримінальних проваджень, а не обвинувальних актів, а строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 спливає, суд ухвалив провести підготовче судове засідання за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 .
Прокурор, сторона захисту та потерпілий клопотань про виклик свідків не заявили.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2015 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб.
Перевіривши наявність підстав для продовження дії вказаного запобіжного заходу суд вважає, що ризики, які стали підставою для його обрання продовжують існувати і на даний час.
Так, ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, без постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину в період непогашеної судимості, що свідчить проте, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду та підтверджує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене суд вважає за можливе задоволити клопотання прокурора та продовжує запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у виді тримання під вартою на 60 діб, починаючи з 05.06.2015 року.
Вирішуючи питання щодо можливості призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Оцінюючи відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України суд звертає увагу, що п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Разом з тим, з обвинувального акту слідує, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінального правопорушення містять істотні суперечності.
Так, згідно викладу фактичних обставин кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вчинили розбій з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу - «приставили до шиї потерпілого металевий предмет зовні схожий на ніж».
Разом з тим, вказаним діям обвинувачених надано правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 187 КК України як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Таким чином, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення прокурор стверджує лише про застосовані в ході розбою погрози, а у правовій кваліфікації - про застосування насильства характерного для розбою. Разом з цим викладу обставин за яких вказане насильство застосовано в підозрі не має.
Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Разом з тим, з обвинувального акту, що надійшов на розгляд, суд позбавлений можливості встановити в чому обвинувачується ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що унеможливлює призначення справи до судового розгляду та її розгляд судом у відповідності до вимог КПК України.
Вказане ж грубо порушує права обвинувачених, оскільки незрозумілість того, в чому він обвинувачується позбавляє його можливості захищатись від висунутого обвинувачення та є порушенням його права на захист.
Крім того, досудовим слідством дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України як вчинення розбою, тобто нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб».
В той же час, обвинувальний акт містить дані про те, що судимість ОСОБА_6 за ч.2 ст. 187 КК України на даний час не погашена та не знята у встановленому порядку.
Кваліфікація злочину передбачає обов'язкове визначення формулювання обвинувачення, якому надається правова оцінка шляхом визначення відповідної статті або частини статті КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вчинені дії, з зазначенням всіх кваліфікуючих ознак злочину.
Проте, прокурором зазначених вимог закону не дотримано, оскільки надана правова кваліфікація кримінального правопорушення суперечить встановленим під час досудового розслідування даним щодо особи обвинуваченого, який має не погашену судимість за вчинення аналогічного злочину.
Сукупність наведеного свідчить, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та вказане є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314, 315, 291 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, відомості про яке внесені 29 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010002034 повернути прокурору м. Вінниці.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 05.06.2015 року до 04.08.2015 року.
Копію ухвали для виконання направити до Вінницької установи виконання покарань №1УДПтС України у Вінницькій області.
Ухвала суду в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому оскарженню не підлягає.
Ухвала суду в частині повернення обвинувального акту може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її проголошення.
Суддя: