Справа № 152/832/15-к
Провадження1-кп/152/53/15
18 червня 2015 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пеньківка, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з базовою середньою освітою, непрацюючої, розлученої, судимої 27.07.2011 року Шаргородським районним судом за ст. 166 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з дворічним іспитовим строком; 14.08. 2014 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки дев'ять місяців, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на два роки і шість місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
Обвинувачена ОСОБА_3 17.03.2015 року біля 21 години 30 хвилин з метою викрадення чужого майна прийшла на територію домогосподарства ОСОБА_5 , що знаходиться по АДРЕСА_1 , де через незамкнені вхідні двері проникла всередину хліва, звідки умисно, таємно, повторно викрала бувший у використанні велосипед "Україна" вартістю 600 гривень та металеві бочку ємністю 50 літрів вартістю 100 гривень, після чого залишила місце події, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 700 гривень. Викрадені велосипед та бочку продала жителю села Юхимівка ОСОБА_6 за 75 гривень, які використала у подальшому для власних потреб.
Крім того, ОСОБА_3 22.04.2015 року приблизно о 21 годині 30 хвилин з метою викрадення чужого майна прийшла на територію домогосподарства ОСОБА_7 , що розташоване по АДРЕСА_2 через незамкнені вхідні двері проникла до приміщення комори, звідки в декілька прийомів, діючи з єдиним продовжуваним умислом направленим на заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно викрала три пропіленових мішки, які не мають матеріальної цінності для потерпілої, наповнені зерном пшениці та ячменю врожаю 2014 року, зокрема 100 кг. зерна пшениці вартістю 360 грн. та 50 кг. зерна ячменю вартістю 160 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 520 гривень, перенесла їх у своє домогосподарство, і в цей же вечір два мішки з зерном віддала в рахунок боргу ОСОБА_8 , а третій мішок продала ОСОБА_9 за 100 гривень, які використала для власних потреб.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винуватою себе у пред'явленому обвинуваченні визнала у повному обсязі, не заперечував факту вчинення кримінальних правопорушень при вище наведених обставинах, розкаялася у скоєному, запевняла суд, що усвідомила свою протиправну поведінку і готова понести покарання за вчинене кримінальне правопорушення, просила її суворо не карати.
Суду показала, що 17 березня 2015 року увечері, з метою викрадення чужого майна зайшла на подвір'я домогосподарства ОСОБА_5 , що знаходиться неподалік її домогосподарства, де через незамкнені вхідні двері проникла всередину хліва, звідки викрала велосипед "Україна" та металеві бочку ємністю 50 літрів, які в той же вечір продала за 75 гривень жителю села Юхимівка ОСОБА_6 .
Крім того, 22 квітня 2015 року увечері, приблизно о 21 годині 30 хвилин з метою викрадення чужого майна вона прийшла на територію домогосподарства ОСОБА_7 , який проживає по сусідству з нею, через незамкнені вхідні двері проникла до приміщення комори, звідки в декілька прийомів, викрала три пропіленових мішки, наповнені зерном, по одному мішку віднесла викрадене зерно в своє домогосподарство, і цього ж дня, біля 23 години два мішки з зерном віддала в рахунок боргу ОСОБА_8 , а третій мішок продала ОСОБА_9 за 100 гривень.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою провину в інкримінованому їй органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.185 КК України та беручи до уваги думку прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясував, чи правильно обвинувачена ОСОБА_3 розуміє зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності та істинності її позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив обвинуваченій ОСОБА_3 , що у такому разі вона позбавляється права оскаржувати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд визнав доведеним, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які полягають у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, з проникненням у інше приміщення органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, винуватість її доведена і вона повинна нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових злочинів засудженою. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачена ОСОБА_3 розкаялася у скоєному, сприяла розкриттю кримінального правопорушення. Ці обставини суд враховує як пом'якшуючі покарання обвинуваченої ОСОБА_3 .
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд визнає - вчинення кримінального правопорушення щодо осіб похилого віку, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З урахуванням цих обставин, особи обвинуваченої, яка негативно характеризується по місцю постійного проживання, зловживає спиртними напоями, рішенням Шаргородського районного суду від 05 серпня 2011 року позбавлена батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час відбуття покарання за попереднім вироком вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України класифікується, як тяжке, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливе з ізоляцією від суспільства в умовах застосування до неї покарання у виді позбавлення волі.
Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікованої Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Цивільні позови по даному кримінальному провадженню не заявлялися.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Речові докази - велосипед "Україна", металева бочка ємністю 50 літрів підлягають залишенню у власності потерпілого ОСОБА_5 ; 100 кг. зерна пшениці та 50 кг. зерна ячменю підлягають залишенню у власності потерпілої ОСОБА_7 .
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 органом досудового розслідування не обирався, відсутні також підстави для обрання запобіжного заходу судом при ухваленні вироку.
Керуючись ст.ст. 368,370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України і засудити до чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.08.2014 року - шість місяців позбавлення волі. Остаточне покарання засудженій ОСОБА_3 призначити у виді позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців.
Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_3 вираховувати з моменту звернення вироку до виконання
Речові докази по даному кримінальному провадженню: велосипед "Україна", металеву бочку ємністю 50 літрів - залишити у власності потерпілого ОСОБА_5 ; 100 (сто) кг. зерна пшениці та 50 (п'ятдесят) кг. зерна ячменю залишити у власності потерпілої ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку на подання апеляційної скарги, встановленого п.1 ч.2 ст.395 КПК України, якщо апеляційну скаргу на нього не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1