Справа № 148/1351/15-ц
про забезпечення позову
19 червня 2015 року Тульчинський районний суд Вінницької області
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Робак С.О., отримавши та розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
19.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. До позовної заяви додано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 та заборонення останньому вчиняти дії щодо відчуження, передачі в розпорядження чи оренду іншій особі, всього його майна.
Ознайомившись з даною заявою та матеріалами справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Оскільки провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу не відкрито, при цьому із поданої заяви не вбачається порушення права інтелектуальної власності заявника, тому, відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України заяву про забезпечення позову належить повернути заявнику.
Згідно ч.8 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі повернення заяви сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
На підставі викладеного, керуючись п.п.1,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»ст. ст. 151-153, ст.293 ЦПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.
Зобов'язати управління Державної казначейської служби України в Тульчинському районі Вінницької області повернути ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 121,80 ( сто двадцять одна) грн. 80 коп., згідно квітанції № 5323/з34 від 18.06.2015 року ПАТ КБ «Правекс-банк» на рахунок державного бюджету (отримувач УК у Тульчинському районі/22030001, Код отримувача 37897753, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача 802015).
На дану ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня отримання її копії до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.
Суддя: