Справа № 143/734/15-ц
09.06.2015 року Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Марченко Л.В.
з участю секретаря Горбатюк Т.Б.
адвокатів : Пилипчука В.О., Любарського С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя, -
Встановив :
22.04.2015 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги за тим, що 01.06.2008 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_4, проте спільне життя з відповідачем не склалося і рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2014 року їх шлюб було розірвано.
За період шлюбу сторонами було придбане майно, яке відповідно до ст..60 Сімейного кодексу України належить їм на праві спільної сумісної власності , а саме : в травні місяці 2011 року подружжям було отримано кредит в ПАТ КБ «Правекс-Банк» на суму 160 000 гривень, за які було придбано автомобіль CHEVROLET CRUZE , д.н.з. НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 12 травня 2011 року, який перебуває в користуванні відповідача, кредит в сумі 160 000 гривень з відсотками був по погашений ними спільно, в період перебування в зареєстрованому шлюбі.
Окрім того, 15 травня 2015 року відповідачем був укладений з ПАТ КБ «Правекс-Банк» кредитний договір № 376R2СА131350001 з лімітом кредитування 187600 гривень, за які був придбаний автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року, по вказаному договору позивачка є поручителем. Витрати по оформленню автомобіля в сумі 3000 гривень та перший внесок за автомобіль в сумі 105000 гривень були внесені за рахунок спільних коштів, за час спільного проживання , до розірвання шлюбу було виплачено відсотки по кредиту в сумі 23661.81 гривень та тіло кредиту в сумі 20019.63 гривні.
Також за час перебування в шлюбі, на належній відповідачу земельній ділянці був побудований будинок за адресою м.Погребище вул.Терлецького, 69, його дійсна ринкова вартість невідома. Просить призначити по справі будівельно-технічну експертизу , після проведення якої буде визначено дійсну ринкову вартість будинку та просить стягнути з відповідача на її користь:
· ? частину вартості вищевказаного будинку;
· ? частину вартості автомобіля CHEVROLET CRUZE , д.н.з. НОМЕР_5, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 12 травня 2011 року в сумі 80 000 гривень, вказаний автомобіль залишити у власності відповідача;
· ? частину коштів, витрачених на придбання автомобіля HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року в сумі - 75 840 гривень 72 коп. ( що складається із ? частини коштів на оформлення автомобіля в сумі 1500 гривень, ? частини коштів, виплачених в якості першого внеску на автомобіль в сумі 52 500 гривень, ? частини коштів, виплачених по кредиту та відсоткам в сумі 21840 грн.72 коп. ), вказаний автомобіль просить залишити у власності відповідача , окрім того просить стягнути на її користь понесені нею судові витрати.
Ухвалою суду від 15.05.2014 року по справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза , виконання якої було доручено експертам Вінницького відділення КНДІСЕ, відповідно до Висновку від 27.08.2014 року за № 874/875/876/14-21 встановлено, що ринкова вартість житлового будинку з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 складає 106 628 гривень та не вбачається можливим вказати варіанти розподілу житлового будинку в рівних частках , по ? частці кожному із сторін або часток близьких до рівних з встановленням компенсації за відступ від ? частки .
Заявою від 26.09.2014 року позивачка уточнювала позовні вимоги та вимагала стягнути з відповідача ? коштів за вищевказані автомобілі , а також ? частину вартості домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 53 314 гривень.
Ухвалою суду від 8.06.2015 року задоволено заяву позивачки ОСОБА_3 та залишено без розгляду її позовну заяву в частині стягнення з відповідача на її користь ? частину вартості коштів , витрачених на придбання автомобіля CHEVROLET CRUZE , д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_6 від 12 травня 2011 року в сумі 80 000 гривень.
Позивачка ОСОБА_3 та її представник адвокат Пилипчук В.О. в судовому засіданні , кожен окремо, уточнені позовні вимоги підтримали повністю та вимагали їх задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_3:75 840 гривень 72 коп. ( що складається із ? частини витрат на оформлення автомобіля в сумі 1500 гривень, ? частина коштів, виплачених в якості першого внеску на автомобіль в сумі 52 500 гривень, ? частини коштів, виплачених по кредиту та відсоткам в сумі 21840 грн.72 коп. ) витрачених на придбання автомобіля HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року;
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою, розташованими по АДРЕСА_1, вартістю 53 314 гривень , а право на іншу ? ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою, розташованими по АДРЕСА_1, вартістю 53 314 гривень визнати за відповідачем ОСОБА_4. А також просили стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 1133 гривні та вартість проведення експертного дослідження в сумі 3198 гривень.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат Любарський С.М. в судовому засіданні , кожен окремо, позовні вимоги в частині визнання права власності за сторонам по ? ідеальній частці: в праві спільної сумісної власності на будинок з по господарською будівлею ,спорудами та земельної ділянки не заперечували та просили їх задовольнити , а в частині стягнення 1/2 частини коштів- в сумі 75 840 гривень витрачених на придбання автомобіля просили відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін , пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи приходить до висновку , що уточнені позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення з огляду на таке .
В судовому засіданні достовірно встановлено, що 01 червня 2008 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, який рішенням Погребищенського районного суду від 18 лютого 2014 року було розірвано ( а.с. 9 ).
За період перебування в шлюбі, сторонами був побудований будинок з по-господарськими будівлями по АДРЕСА_1, який відповідно до
положень ст. 69 Сімейного кодексу України є об'єктом права спільної сумісної власності сторін. Відповідно до висновку експерта за №874/875/876/14-21 від 27.08.2014 року ринкова вартість вищевказаного будинку та земельної ділянки становить 106 628 гривень, його розподіл в натурі неможливий ( а.с.98-106. )
15.05.2013 року, в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір з ПАТ КБ «Правекс-Банк» за № 376R2СА131350001 з лімітом кредитування 187600 гривень ( а.с. 77-82), за які був придбаний автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року, по вказаному договору позивачка є поручителем відповідно до Договору поруки за №№ 376R2СА131350001 від 15.05.2013 року ( а..с 83 ).
Витрати по оформленню автомобіля в сумі 3000 гривень та перший внесок за автомобіль в сумі 105000 гривень були внесені за рахунок спільних коштів, за час спільного проживання, до розірвання шлюбу було виплачено відсотки по кредиту в сумі 23661.81 гривень та кредит в сумі 20019.63 гривні , що підтверджується квитанціями по сплату сум від 15 березня 2013 року та від 15 квітня 2013 року ( а.с. 8 ) .
За час спільного проживання, до розірвання шлюбу, позивачкою та відповідачем було спільно виплачено відсотки по кредиту в сумі 23661.81 грн. та тіло кредиту в сумі 20019.63 грн. , що підтверджується довідкою від 6.03. 2014 року за № 1534/04-01-БТ , виданою ПАТ КБ «Правекс-Банк»( а.с. 6 ).
Окрім того, на час звернення позивачки до суду з вищевказаною позовною заявою від 22.04.2014 року та відкриття провадження по справі автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року був зареєстрований за ОСОБА_4, відповідно до довідки за №4448 від 18.04.2014 року, виданої начальником Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Липовецького, Погребищенського, Оратівського районів (а.с. 7,143) і лише після того 8.05.2014 року відповідач вищевказаний автомобіль зняв з обліку для його реалізації, що підтверджується довідкою, виданою Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області від 8.05.2014 року (а.с.146). Своєї згоди позивачка на відчуження чи передачу права користування та розпорядження вищевказаним автомобілем не надавала, доказів протилежного відповідач, всупереч положенням ст..60 ЦПК України не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Оскільки в судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги позивачки в частині визнання за кожним із подружжя права на ? ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою, розташованими по АДРЕСА_1, вартістю 53 314 гривень , то їх необхідно задовольнити в повному обсязі.
Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.
В судовому засіданні було встановлено, що згідно облікової картки на транспортний засіб від 14.05.2013 року (а.с. 144, первинна реєстрація ТЗ, довідка-рахунок №дпі926393 від 15.05.2013 р.) власником спірного автомобіля HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року , є ОСОБА_4).
Таким чином, відповідачем даний автомобіль був відчужений без згоди позивачки,
хоча на момент припинення ведення спільного господарства (лютий 2014 року), та до подачі позову до суду ( квітень 2014 року ) він перебував у володінні ОСОБА_4
Згідно п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 Сімейного кодексу України. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Оскільки автомобіль придбаний за спільні кошти, отримані в кредит , відповідно до кредитного договору, за яким позивачка є поручителем (а.с. 77-83) був спільною сумісною власністю подружжя, проте з травня 2014 року перебуває у власності іншої особи, суд вважає необхідним відповідно до ч. 4, 5 ст. 71 Сімейного кодексу України позовні вимоги позивачки в частині стягнення грошової компенсації за придбаний автомобіль HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року задовольнити та присудити на користь ОСОБА_3 ? витрат: по оформленню автомобіля в сумі 3000 гривень, перший внесок за автомобіль в сумі 105000 гривень, які були внесені за рахунок спільних коштів, за час спільного проживання до розірвання шлюбу та ? виплачених відсотків по кредиту в сумі 23661.81 гривень та сплаченого тіла кредиту в сумі 20019.63 гривні , що підтверджується квитанціями від 15 квітня 2013 року та від 15 квітня 2013 року ( а.с. 8 ) .
Згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою особи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За положеннями статей 61, 70 СК України об'єктами права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту; якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. п. 23. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК ), ч. 3 ст. 368 ЦК України, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.
Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Вимоги позивачки по стягненню з відповідача на її користь понесені нею судові витрати: судовий збір в сумі 1133 гривні підлягає до задоволення, а в частині стягнення з відповідача 3198 гривень по оплаті проведеної судової будівельно - технічої експертизи слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Оскільки відповідачем ОСОБА_4 в судовому засіданні надано квитанцію за № к5/6/38 від 6.08.2014 року по оплаті ним 1599 гривень , а саме ? частини коштів по оплаті вартості проведеної експертами будівельно-технічної експертизи будинку, то в цій частині вимоги позивачки по оплаті судових витрат слід задовольнити частково , лише в сумі 1599 гривень .
Суд критично оцінює покази відповідача ОСОБА_4 в тій частині, що кошти на придбання автомобіля HYUNDAI SANTA FE, д.н.з. НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року він позичив у свідка ОСОБА_6, який також в судовому засіданні підтвердив дані обставини, оскільки як покази відповідача так і покази свідка спростовуються показами позивачки ОСОБА_3, яка пояснила що за кошти отримані за кредитним договором від 15.05.2013 року ( а.с. 77-81) було придбано вищевказаний автомобіль і при укладанні договору банк вимагав довідку-рахунок, виставлену фірмою продавцем автівки та платіжне доручення для перерахування кредитних коштів і за даним кредитним договором вона була поручителем .Про договір позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який також був укладений в травні 2013 року вона не знала, вперше дізналась в судовому засіданні і згоди на її отримання не давала.
Керуючись ст..ст.10,12,209, 212,214-215, 218 ЦПК України,-
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою, розташованими по АДРЕСА_1, вартістю 53 314 гривень.
Визнати за ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на ? ідеальну частку в праві спільної сумісної власності на житловий будинок з господарською будівлею, спорудами та земельною ділянкою, розташованими по АДРЕСА_1, вартістю 53 314 гривень.
Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний № НОМЕР_4 на користь ОСОБА_3 :
- 75 840 гривень 72 коп. ( що складається із ? частина витрати на оформлення автомобіля в сумі 1500 гривень, ? частина коштів, виплачених в якості першого внеску на автомобіль в сумі 52 500 гривень, ? частини коштів, виплачених по кредиту та відсоткам в сумі 21840 грн.72 коп. ) витрачених на придбання автомобіля HYUNDAI SANTA FE, державний номерний знак НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_7 від 14.05.2013 року;
- судовий збір в розмірі 1133 гривні та 1599 гривень по оплаті вартості проведення експертного дослідження, а всього підлягає до стягнення 78572 гривні 72 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Погребищенський районний суд.
Суддя